Підволочиська районна державна адміністрація
47800, смт.Підволочиськ, вул.Д.Галицького, 80
 
укр рус eng
Пошук
Розширений пошук

Опитування

До відома

 

    

В відділі економічного розвитку райдержадміністрації відкрито «гарячу» телефонну лінію з питань підтримки та розвитку підприємництва. Зауваження, пропозиції щодо діяльності адміністративних структур, що регламентують інвестиційну та підприємницьку діяльність в частині надання адміністративних послуг, роботи центрів з надання адміністративних послуг, консультування з питань захисту прав споживачів -  телефонуйте на номер «гарячої лінії»  2-24-92 , у понеділок – четвер з 8.00 до 17.15, у п’ятницю з 8.00 до 16.00, або надсилайте інформацію на електронну адресу: ekon_pidv@ukr.net.

 

************************

Районним координаційним центром підтримки сімей, що прибувають у Підволочиський район  з території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь відкрито цілодобову «гарячу» телефонну лінію для координації роботи щодо розселення сімей, які виїжджають з території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь 2-12-78 (приймальня голови Підволочиської райдержадміністрації)

    Для надання роз'яснень стосовно можливості отримання соціальної підтримки за місцем тимчасового перебування звертайтеся:

2-35-22 – управління праці та соціального захисту населення (9.00-17.00)

2-26-43 – управління Пенсійного фонду (9.00-17.00)

2-26-95, 2-22-85 – районний центр зайнятості (9.00-17.00)

   

    *********************

    При службі з гуманітарних питань райдержадміністрації діє "гаряча" телефонна лінія. З питань оздоровлення та відпочинку дітей, видачі посвідчень та надання пільг багатодітним сім’ям, жорстокого поводження з дітьми, насильства в сім’ї та інших звертатися за телефоном 2-23-87 щовівторка з 9 до 13 години.

На головну

Новини

Роздрукувати 13.06.18 | 11:10

Підволочиське відділення Кременецької ОДПІ інформує

Премії, надбавки минулих періодів – оподаткування в поточному місяці

 

Відповідно до пп.14.1.48 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заробітна плата - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Згідно із п.2.2 р.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 №5 (далі – Інструкція), до фонду додаткової заробітної плати відносяться доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат включаються винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (п.2.3 р.2 Інструкції).

Заробітна плата, згідно з п. п. «є» пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПКУ, відноситься до доходів з джерелом їх походження з України і є об’єктом оподаткування відповідно до пп.163.1.2 п.163.1 ст.163 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ (пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).

Якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема, у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування (пп.1.6.2.п.1.6 р.1 Інструкції).

Таким чином, доплати, надбавки і премії, які нараховуються платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму, включаються до складу заробітної плати платника податку і підлягають оподаткуванню у тому місяці, в якому здійснені нарахування.

 

Ігор Комендат: «У процесі децентралізації необхідно звернути увагу на бюджетоформуючу роль майнових податків»

           

Кущова нарада, де можна обговорити важливі питання життєдіяльності області, за участю голови ОДА,  керівників райдержадміністрацій, районних рад, територіальних структурних підрозділів та керівництва Головного управління ДФС у Тернопільській області відбулася в Борщівському районі.

Це була перша така кущова нарада й вона охопила Борщівський, Чортківський, Заліщицький та Гусятинський райони. Розпочали розмову із питання про стан наповнення місцевих бюджетів у січні-травні 2018 року та залучення наявних резервів додаткових надходжень податків і зборів до місцевих бюджетів у поточному році. Про це присутнім розповів начальник ГУ ДФС в області Ігор Комендат.

«Зміни до Бюджетного і Податкового кодексів, внесені протягом останніх років у звязку з процесами децентралізації, сприяли суттєвому розширенню податкової бази місцевих бюджетів. Як результат, за останні три роки дохідна  частина бюджетів органів місцевого самоврядування області зросла вдвічі, – зазначив очільник фіскального відомства. – Незважаючи, що по районах забезпечено виконання запланованих доходів, податкова база освоєна далеко не в повному обсязі. Основними доходами для місцевих бюджетів на сьогодні є ПДФО (50-60% в загальних надходженнях), єдиний податок (25-35%), майнові податки (10-22%) та акцизний податок з роздрібного продажу (8-15%). Тому і акцент в роботі повинен бути зроблений на освоєння резервів по цих платежах. Поступово зростає бюджетоформуюча роль майнових податків здебільшого за рахунок запровадження податку на нерухоме майно та підвищення ставок плати за землю».

Голова Тернопільської обласної державної адміністрації Степан Барна зазначив, що планує продовжити практику проведення подібних зустрічей і в інших районах області, адже це допоможе краще налагодити комунікацію та забезпечити ефективну співпрацю у вирішенні багатьох питань, що мають соціально-економічне значення. За його словами, керівні структури області повинні працювати як єдиний ефективний державний механізм, який здатен забезпечувати життєдіяльність усіх без винятку територіальних одиниць Тернопілля.

 

Платникам Тернопільщини відшкодовано за кошти держави 139 млн грн податку на додану вартість

 

З початку року 74 суб’єкти господарювання регіону заявили бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в сумі 175 млн гривень.

Станом на перше червня платникам податків області відшкодовано з Держбюджету грошовими коштами на розрахунковий рахунок ПДВ на суму 139 млн гривень. Загальний залишок невідшкодованого на розрахунковий рахунок ПДВ становить 77 млн грн, в тому числі 66 млн грн перебувають в стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами Податкового кодексу України і відповідних нормативних документів, та 11 млн грн – в стадії судового та адміністративного розгляду.

Невідшкодований залишок ПДВ на розрахунковий рахунок станом на початок червня становив 51 млн гривень.

 

Продаж іноземної валюти: коли буде дохід у юридичної особи платника єдиного податку третьої групи

 

Відповідно до п. п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).

Юридичні особи – платники єдиного податку ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Визначення курсових різниць в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 №193 (далі – П(С)БО №21).

Нагадаємо, що курсова різниця – це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Валютний курс – це встановлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Відповідно до п. 8 П(С)БО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики).

Абзацом першим частини першої ст. 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Тобто датою звітного балансу є останній день кварталу.

Враховуючи викладене, якщо іноземна валюта, яка надійшла на валютний рахунок платника єдиного податку від здійснення операції з експорту товарів (робіт, послуг), продається до дати звітного балансу (протягом одного кварталу), то у складі доходу враховується тільки позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу цієї валюти, та доходом, отриманим від здійснення перерахунку такої іноземної валюти в гривні на дату її надходження на валютний рахунок.

Якщо іноземна валюта, яка надійшла на валютний рахунок платника єдиного податку від здійснення операції з експорту товарів (робіт, послуг), до кінця кварталу (до дати звітного балансу) обліковується на рахунку, то на дату закінчення звітного кварталу платник має здійснити перерахунок такої іноземної валюти відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку з відповідним врахуванням у складі доходу тільки позитивної різниці від здійснення перерахунку.

При продажі іноземної валюти після дати звітного балансу у складі доходу враховується тільки позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу цієї валюти, та доходом, отриманим від здійснення перерахунку іноземної валюти в гривні на дату закінчення попереднього звітного кварталу.

 

Сплата нерезидентами земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності

 

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що нарахування фізичним особам – нерезидентам сум земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, які надсилають до 1 липня поточного року податкові повідомлення-рішення про внесення земельного податку або орендної плати. Суми земельного податку та орендної плати, зазначені в податкових повідомленнях-рішеннях, підлягають сплаті протягом 60 днів з дня їх вручення.

Разом з цим, фізичні особи – нерезиденти, які не проживають в Україні, повинні повідомити свою адресу постійного проживання контролюючий орган за місцезнаходженням земельної ділянки для надіслання податкових повідомлень-рішень про внесення земельного податку або орендної плати.

 

Право на податковий кредит при двох способах обліку податкових зобовязань

 

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. п.14.1.266 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) касовий метод – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Тобто якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, за якими податкові зобов’язання визначаються за касовим методом, то суми податку, сплачені у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), до податкового кредиту включаються теж за касовим методом.

За операціями, за якими податкові зобов’язання нараховуються в загальновстановленому порядку відповідно до ст.187 ПКУ, право на податковий кредит виникає за правилами, визначеними ст.198 ПКУ.

Таким чином, при одночасному застосуванні платником ПДВ двох способів обліку податкових зобов’язань, а саме, за касовим методом та за подією, що сталася раніше, а придбані та/або виготовлені ним товари/послуги призначені для часткового використання в операціях, за якими дата виникнення податкових зобов’язань визначається частково за касовим методом, а частково – за подією, що сталася раніше, то право на податковий кредит відповідно виникатиме пропорційно такому призначенню та використанню таких товарів/послуг.

 

Доходи, які необхідно оподатковувати

 

Головне управління ДФС у Тернопільській області звертає увагу підприємців на загальній системі оподаткування щодо формування доходів. Так, відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (не грошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

 

Від мешканців Тернопільщини українська армія отримала 85,5 млн грн військового збору

 

З початку року платники області спрямували до бюджету 85,5 млн грн військового збору. Це на 18 млн грн більше, ніж у січні-травні 2017 року.

Нагадаємо, що військовий збір був введений в Україні з серпня 2014 року як додаткове джерело фінансування і підтримки армії, яка виконує завдання у зоні проведення АТО. Ставка збору становить 1,5%.

Платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за нарахування збору до бюджету є роботодавці, що нараховують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків.

 

Штрафні санкції за порушення застосування реєстраторів розрахункових операцій, які не сплачені в термін, є податковим боргом

 

Відповідно до п. п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Контроль за додержанням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до ПКУ.

Пунктом 111.2 ст. 111 ПКУ встановлено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Грошове зобов’язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п. п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 58.1 ст. 58 ПКУ, зокрема, визначено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 ПКУ (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204.

Крім того, передбачені відповідними податковими повідомленнями-рішеннями суми грошових зобов’язань і штрафних санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, норм обігу готівки, підлягають узгодженню в порядку, встановленому ст. 56 ПКУ.

Таким чином, суми узгоджених штрафних санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, норм обігу готівки, нараховані контролюючим органом та не сплачені платником в установлений ПКУ строк, є податковим боргом.

 

З початку року підприємства Тернопільщини зменшили свій податковий борг на 38 млн гривень

 

Станом на перше червня цього року податковий борг по Тернопільській області становить 277,3 млн грн. За травень завдяки вжитим працівниками ГУ ДФС у Тернопільській області заходам вдалося його зменшити на 1,5 млн гривень.

За п’ять місяців 676 юридичних осіб, які боргували на початок року, розрахувалися з податковим боргом в абсолютному значенні на загальну суму 38 млн грн, в тому числі 444 суб’єктів господарювання позбулися статусу «боржників» і сплатили повністю всю заборгованість в сумі 22,2 млн гривень.

У січні-травні 2018 року до зведеного бюджету спрямовано 23,7 млн грн від сплати податкової заборгованості, а до державного – 18,6 млн гривень.

З початку року подано 55 звернень до суду щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок стягнення готівкових (безготівкових) коштів юридичних осіб на суму податкового боргу 18,3 млн грн, з яких наразі задоволено 30 звернень на суму 9,1 млн гривень. Щодо звернення стягнення на активи фізичних осіб через органи державної виконавчої служби, то до суду направлено 115 позовів на суму податкового боргу 3,1 млн гривень.

Надходження коштів до зведеного бюджету за рахунок реалізації безхазяйного майна з початку року становлять 344,4 тис. грн, з них до державного – 58,2 тис. грн і до місцевих бюджетів – 286,2 тис. гривень.

Доходи в іноземній валюті: база оподаткування ПДФО

 

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. 164.3 ст. 164 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах.

Згідно із п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) доходів.

Враховуючи вищевикладене, базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, які отримані платником податку в іноземній валюті, є ці доходи, що перераховані у гривню за валютним курсом Національного банку України, який діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів.

 

Працівники Головного управління ДФС у Тернопільській області долучилися до всесвітньої акції #FreeSentsov

В акції #FreeSentsov з вимогою врятувати Олега Сенцова та звільнити всіх українських громадян-політв’язнів, які незаконно утримуються країною-агресором, взяли участь близько 600 співробітників ДФС з різних областей України.

Зазначимо, що різноманітні заходи у рамках даної акції проводяться у різних куточках світу та покликані підтримати відомого українського кінорежисера, сценариста та письменника Олега Сенцова, який майже місяць тому оголосив голодування.

Олег Сенцов був затриманий в АР Крим в 2014 році та незаконно засуджений на 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у “терористичній діяльності” на території Криму. Він утримується у в’язниці Російською Федерацією та вже 29 днів поспіль голодує. Вимоги Олега Сенцова – звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають в російських в’язницях.

#SaveOlegSentsov #FreeKremlinPrisoners

 

Помилка у рядку 18.1 уточненого розрахунку з ПДВ: виправлення невірного/безпідставного нарахування штрафу

 

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Виправлення помилок, що допущені при заповненні уточнюючого розрахунку, здійснюється виключно шляхом подання нового уточнюючого розрахунку з урахуванням показників попереднього уточнюючого розрахунку.

Разом з тим повідомляємо, що ПКУ не передбачено можливості скасування нарахованої штрафної санкції з ПДВ, оскільки платник самостійно обчислив таку суму штрафної санкції та нарахував відповідно до поданого уточнюючого розрахунку, отже, така сума штрафної санкції вважається узгодженою платником.

При не нарахуванні платником податків суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість контролюючий орган самостійно визначає суму такого зобов’язання на підставах, визначених пп.54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ з накладенням на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анонси подій

Інформаційні послуги