Монастириська районна державна адміністрація
48300, м.Монастириська, вул.Шевченка, 19
 
укр рус eng
Пошук
Розширений пошук

Опитування

.
На головну

Податкові новини


Щодо обмеження граничної суми розрахунків на внески до статутного фонду

 

Відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі – Положення №148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.

Суб’єкти господарювання при знятті готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку (далі – небанківські установи), шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (фізичною особою – підприємцем), які установлені п. 6 розд. ІІ Положення №148, поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, в тому числі на внески до статутного фонду.

 

Нові правила для подання форми №20-ОПП

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що Міністерство фінансів України наказом від 24.06.2020 р. №323 (зареєстрований в Мін'юсті 01.07.2020 р. за №606/34889) затвердило зміни до Порядку обліку платників податків і зборів (далі – Наказ №323). Наказ №323 набрав чинності з 27 липня 2020 року.

Наказом №323, зокрема, удосконалено порядок подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою №20-ОПП.

Уточнено, що у повідомленні за формою №20-ОПП надається інформація про всі об'єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Під час надання повідомлень за формою №20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об'єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об'єкти оподаткування - офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об'єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об'єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за формою №20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об'єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

Інформація про однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, може бути подана в повідомленні за формою №20-ОПП як узагальнена з типом об'єкта оподаткування "автомобільні транспортні засоби" та зазначенням кількості таких транспортних засобів в графі «Реєстраційний номер об'єкта оподаткування».

Повідомлення за формою №20-ОПП з інформацією про об'єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об'єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об'єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 12 «Реєстраційний номер об'єкта оподаткування» повідомлення за формою №20-ОПП не заповнюється.

Звертаємо увагу, що платники податків можуть переглянути інформацію про об'єкти оподаткування та контролюючі органи, у яких платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині Електронного кабінету. 

 

На Тернопільщині декларантам уже повернули 7,7 млн грн податку

 

Хоч деклараційна кампанія 2020 року завершилася, ті, хто ще не встиг скористатися своїм правом на податкову знижку, можуть це зробити до кінця року. Упродовж першого півріччя документи задля повернення податку подали 3315 жителів Тернопільщини. Задля податкової знижки наші краяни задекларували 51,4 млн грн витрат.

Більшість декларантів, а це 86 відсотків або 2836 осіб – подали декларації, у зв’язку з  витратами на навчання. Сплата страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя дала можливість скористатися податковою знижкою 426 особам. Ще 22 наших краяни сплачували відсотки за іпотечними кредитами. Подали декларації, бо витрачалися на пожертвування, 8 осіб. Стільки ж мали витрати на оплату допоміжних репродуктивних технологій та усиновлення дітей. За видатки на будівництво (придбання) доступного житла податковою знижкою скористалися 10 жителів краю. Переобладнання транспортних засобів дало можливість повернути частину податку 5 особам.

За насідками перерахунків декларантам повернуть 10 млн грн податку на доходи фізичних осіб. Більшу частину цієї суми, а це – 7,7 млн грн нашим краянам уже відшкодували.

 

Мала податкова реформа: відповідальність платників податків та контролюючих органів

Головне управління ДПС у Тернопільській області продовжує цикл роз’яснень нововведень, передбачених Законом України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Нагадаємо, що законодавчі норми закону набрали чинності 23 травня 2020 року. 

Так, зокрема, запроваджується нова концепція відповідальності, яка передбачає:

- обов’язковий аналіз та доведення контролюючими органами наявності умислу та вини платника податків при вчиненні податкового правопорушення;

- притягнення до фінансової відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення здійснюється за умови наявності в діянні вини, крім деяких податкових правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини;

- визначення обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення податкового правопорушення;

- визначення додаткових обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків, зокрема вчинення діяння особою, що діяла відповідно до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду, зразкової справи Верховного Суду щодо застосування норми права, від якої в подальшому було відступлено внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;

- зменшення розміру штрафів за вчинення податкового правопорушення на 50 відсотків у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом’якшує відповідальність;

- відповідальність контролюючих органів за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини;

- визначення фіксованого розміру компенсації (одна мінімальна заробітна плата) за шкоду, заподіяну протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, для отримання якої платнику податків необхідно довести лише факт протиправності рішень, дій бездіяльності контролюючих органів  визначення переліку видів шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, які можуть бути заявлені платником податків до відшкодування;

- скасування штрафних санкції до фізичних осіб у разі неподання або порушення строків подання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (у разі зміни ПІБ, адреси тощо);

- скасування штрафних санкцій у випадках, коли помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, в тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом;

- збільшення у 2 рази штрафів для платників податків за окремі порушення у сфері адміністрування податків усунення неузгодженостей та розбіжностей у нормах Кодексу щодо нарахування пені за актами перевірок.

 

Козівське управління Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

Фінансова звітність для подання у податкову

 

Платниками податку на прибуток (крім неприбуткових установ та організацій) разом з відповідною Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за календарний квартал, півріччя, три квартали подається проміжна фінансова звітність, складена за національними стандартами, яка включає баланс та звіт про фінансові результати. До річної Декларації такі платники подають відповідну річну фінансову звітність, яка включає Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річної фінансової звітності (форми №№1-5).

Платниками податку на прибуток – мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), подається разом з квартальною або річною Декларацією скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (за формами №1-м, №2-м або №1-мс, №2-мс).

Підтвердженням подання фінансової звітності разом з Декларацією є позначка «+» в Декларації у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності».

Платником податку проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом з Декларацією.

 

Тернопільщина: сплата з податку на прибуток зросла

 

Суб’єкти господарювання Тернопільщини сплатили до Зведеного бюджету України 161,4 млн грн податку на прибуток упродовж першого півріччя цього року. Із них до державного бюджету надійшло 143,9 млн грн, місцеві бюджети отримали 17,5 млн гривень. Сплата перевищила очікувані надходження на 5,3 відсотка до держбюджету та 23,3 відсотка до місцевих скарбниць. Відтак вони отримали відповідно 136,7 тис. грн та 14,2 тис. грн податку на прибуток додатково. Порівняно з січнем-червнем минулого року надходження цього платежу до зведеного бюджету збільшились на 8,3 млн гривень. 

Цьогоріч упродовж шести місяців до загального фонду зведеного бюджету юрособи також спрямували 3,1 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій. Це перевищило прогнозовані показники на 67,9 відсотка, плюс 1,2 млн гривень.

Лише у червні до зведеного бюджету надійшло 2,1 млн грн податку на прибуток, у тому числі 1,9 млн грн – до державного та 200 тис. грн – до місцевого бюджетів.

 

Скористайтесь алгоритмом для розрахунку не сплачених до бюджету сум ПДВ у зв’язку з отриманням податкових пільг

 

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова пільга – передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 ПКУ.

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року №891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1233», яка набрала чинності 01.01.2020, внесено зміни до Порядку №1233, згідно з якими суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.

Розрахунок не сплачених до державного бюджету сум ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування, здійснюється відповідно до п. 3 розд. V прим. 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, за алгоритмом:

Сума ПП = V пост. зв. х 20% – (V прид. з ПДВ 20% + V прид. з ПДВ 7% + V прид. з ПДВ 0%/зв.) х 20%, де:

Сума ПП – сума ПДВ, не сплачена до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги;

V пост. зв. – обсяги операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, звільнених від оподаткування ПДВ (із розд. I «Податкові зобов’язання» декларації (або уточнюючого розрахунку));

V прид. з ПДВ 20% – обсяги операцій з придбання товарів/послуг, необоротних активів без урахування ПДВ, нарахованого (сплаченого) під час придбання таких товарів/послуг, необоротних активів, що оподатковуються за основною ставкою, які використані в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ (розд. V ПКУ, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародні договори (угоди)), та на такі операції платником податку нараховано податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ;

V прид. з ПДВ 7% – обсяги операцій з придбання товарів/послуг, необоротних активів без урахування ПДВ, нарахованого (сплаченого) під час придбання таких товарів/послуг, необоротних активів, що оподатковуються за ставкою 7 відс., які використані в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ (розд. V ПКУ, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародні договори (угоди)), та на такі операції платником податку нараховано податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ;

V прид. з ПДВ 0%/зв. – обсяги операцій з придбання товарів/послуг, необоротних активів, які звільнені від оподаткування та/або оподатковуються за ставкою 0 відс., які використані в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ (розд. V ПКУ, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародні договори (угоди)).

Обсяги операцій з придбання товарів/послуг на митній території України у осіб, які не зареєстровані як платники податку, необоротних активів (без ПДВ), що використані в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ, не враховуються у такому розрахунку.

 

Мала податкова реформа: cтягнення податкового боргу

Головне управління ДПС у Тернопільській області продовжує цикл роз’яснень нововведень, передбачених Законом України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Нагадаємо, що законодавчі норми закону набрали чинності 23 травня 2020 року. 

Так, зокрема:

- встановлюється, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань відтепер буде здійснюватись у порядку, визначеному статтями 59-60 та 87-101 Податкового кодексу України;

- скорочується строк, наданий для самостійного погашення платником податків суми податкового боргу, з 60 до 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги, протягом яких не здійснюється стягнення коштів та продаж майна;

- доповнюються підстави звільнення майна платника податків – боржника з податкової застави, зокрема, з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 Податкового кодексу України;

- скорочується з двох до одного місяця строк, протягом якого платник податків, що має податковий борг, може самостійно здійснити оцінку майна, яке перебуває у податковій заставі, шляхом укладення договору з оцінювачем;

- передбачається щоденне (замість щомісячного) оприлюднення інформації щодо суб’єктів господарювання, що мають податковий борг.

 

Про програмне РРО – на «гарячій лінії» від ДПС

 

З 1 серпня мають стартувати програмні РРО. Аби вчасно підготуватись платникам у третій декаді липня цього року в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області провели сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Що потрібно знати для роботи з програмним РРО»

На питання платників відповідав начальник управління податкових сервісів Головного управління ДПС у Тернопільській області Руслан Крисоватий.

Наводимо питання, які цікавили власників касової техніки, під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».

 

Питання: До якого періоду можна використовувати тестові електронні ключі?

Руслан Крисоватий: Тестові електронні ключі можна використовувати в період до 01.08.2020 року.

 

Питання: У який момент списуються фіскальні номери із виданого фіскальним сервером ДПС діапазону номерів для відповідного програмного РРО?

Руслан Крисоватий: Засобами фіскального сервера Державної податкової служби ведеться облік виданих діапазонів для програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) із присвоєнням відповідного статусу фіскальним номерам: зарезервовані (видані але не направлені до фіскального сервера), використані (направлені до фіскального сервера та прийняті фіскальним сервером розрахункові документи із присвоєними фіскальними номерами із діапазону).

Фіскальний сервер формує та видає нові фіскальні номери на заміну використаним щоразу після приймання від ПРРО пакета створених розрахункових документів із фіскальними номерами. Таким номерам присвоюється статус «використані».

 

Питання: Чи можна під час тестування використовувати електронні ключі реальних платників?

Руслан Крисоватий: Під час тестування за бажанням суб’єкта господарювання можна використовувати електронні ключі реальних платників.

 

Питання: Де контролюється час офлайн і як обчислюється?

Руслан Крисоватий: Проєктами нормативно-правових актів передбачено вимоги до програмних реєстраторів розрахункових операцій, програмне рішення якого під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати контроль залишку часу, протягом якого може тривати режим офлайн (36 годин підряд або 168 годин на місяць).

Час, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн, обчислюється шляхом сумування таких періодів: від дати та часу, що зазначаються у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн».

Від дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками на фіскальному сервері Державної податкової служби (далі – фіскальний сервер) не реєструвались на фіскальному сервері у режимі онлайн-обміну розрахункові документи, отримані від цього ПРРО.

 

Питання: З якого часу здійснюється відлік 36 годин, дозволених для роботи програмного РРО в режимі офлайн?

Руслан Крисоватий: Відлік часу, протягом якого програмний реєстратор розрахункових операцій працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», а також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками фіскальним сервером Державної податкової служби не було зареєстровано розрахункових документів в режимі онлайн-обміну.

 

Питання: Яким чином контролюється перехід режиму роботи програмних РРО з офлайн в онлайн?

Руслан Крисоватий: Проєктами нормативно-правових актів передбачено, що програмні реєстратори розрахункових операцій автоматично переводяться із режиму офлайн в режим онлайн-обміну з фіскальним сервером Державної податкової служби (далі – фіскальний сервер) у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.

Програмне рішення ПРРО, працюючи в режимі офлайн, повинно забезпечувати постійний контроль щодо відновлення зв’язку ПРРО з фіскальним сервером та перевіряти наявність зв’язку перед формуванням кожного чека в режимі офлайн.

 

Питання: Яким чином покупець зможе перевірити розрахунковий документ (чек), виданий програмним РРО, що працює в режимі офлайн?

Руслан Крисоватий: У розрахунковому документі (чеку) має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.

Перевірити наявність цього чеку в базі даних Державної податкової служби України можливо через Електронний кабінет після завершення роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн та передачі ним чеку/чеків до фіскального сервера.

Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання ПРРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена у Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер ПРРО та про суб’єкта господарювання для ПРРО якого зарезервовано фіскальні номери.

 

Питання: Чи можна заяву про реєстрацію програмного РРО подати через Єдине вікно подання електронної звітності?

Руслан Крисоватий: Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій може бути подана у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

 

Питання: Чи може один СГ реєструвати та застосовувати програмні РРО разом із класичними РРО?

Руслан Крисоватий: Законодавчо не встановлено заборон та обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання програмних реєстраторів розрахункових операцій разом із класичними реєстраторами розрахункових операцій.

 

Питання: У який період проводиться тестування безкоштовного програмного рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)»?

Руслан Крисоватий: Починаючи з 15.07.2020 надається можливість тестувати роботу безкоштовного програмного рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» та направляти при наявності зауваження/пропозиції щодо його функціоналу на адресу: prro@tax.gov.ua.

Тестування триватиме щоденно з 08 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. до 31.07.2020.

 

Питання: Яка послідовність дій має бути здійснена СГ для реєстрації програмного РРО?

Руслан Крисоватий: Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі заяви, що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557.

 

Козівське управління  Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

 

Обов’язкові реквізити для фіскального чеку з 01.08.2020

 

Наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2020 №306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13» (далі – Наказ №306), який набирає чинності 01.08.2020, внесено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі – Положення №13), зокрема, змінено заголовок Положення № 13 та окремі норми викладено в новій редакції.

Так, відповідно до п. 1 розд. ІІ Положення №13 в редакції Наказу №306 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою №ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до Положення №13.

Пунктом 2 розд. ІІ Положення №13 визначено, що фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити:

- найменування суб’єкта господарювання (далі – СГ) (рядок 1);

- назва господарської одиниці – найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об’єктів оподаткування» та повідомлене ДПС у повідомлені про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. 20-ОПП) (рядок 2);

- адреса господарської одиниці – адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС у Повідомленні за ф. 20-ОПП (рядок 3);

- для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ); перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);

- для СГ, що не є платниками ПДВ, – податковий номер або серія та номер паспорта/номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);

- якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, – кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);

- код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);

- цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення – за бажанням платника) (рядок 8);

- назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 9);

- ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 10);

- ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 11);

- сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 12);

- вид операції (рядок 13);

- реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 14);

- напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 15);

- підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 16);

- підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 17);

- позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18);

- загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 19);

- для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 20);

- для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з ПКУ. За потреби дозволяється використовувати скорочення;

- заокруглення (рядок 22);

- до сплати (рядок 23);

- фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 24);

- QR – код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО/фіскальний номер ПРРО (рядок 25);

- для касового чека, що створюється ПРРО:

позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек ПРРО (рядок 26), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 27);

заводський номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для ПРРО не зазначається (рядок 28);

фіскальний номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер ПРРО, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 29);

напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 30).

 

Коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства за ІІ квартал 2020 року

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу, що відповідно до п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається за сумою витрат, обчислених згідно з п. п. 252.11-252.15 ст. 252 ПКУ, та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що визначений у протоколах Державної комісії України по запасах корисних копалин.

У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі – облікова ставка).

У ІІ кварталі 2020 року діяли 3 (три) облікові ставки: 10 відс., 8 відс. та 6 відс., затверджені рішеннями Правління Національного банку України від 12.03.2020 №172-рш, від 23.04.2020 №289-рш, від 11.06.2020 №397-рш відповідно.

Тривалість дії облікової ставки: 10 відс. – 23 дні (01.04.2020 – 23.04.2020); 8 відс. – 49 днів (24.04.2020 – 11.06.2020); 10 відс. – 19 днів (12.06.2020 – 30.06.2020).

Для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати необхідно обчислити розмір середньозваженої облікової ставки за ІІ квартал 2020 року, який відповідає 8,09 відс. ((10 відс. х 23 дні + 8 відс. х 49 днів + 6 відс. х 19 днів)/91).

Таким чином, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2020 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 24,27 відс. – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки.

 

Жителі Тернопілля задекларували більше доходів, ніж торік

 

Незвична деклараційна кампанія 2020 року завершилась. Адже тривала вона упродовж  шести місяців – до 1 липня. Це було зумовлено карантинними обмеженнями у зв’язку із поширенням коронавірусної інфекції.

Упродовж січня-червня 7794 жителі Тернопільщини подали декларації про отримані минулого року доходи. При цьому 4630 декларантів зобов’язані були це зробити, оскільки отримували неоподатковані доходи. Решта ж, 3315 осіб, вирішили скористатися своїм правом на податкову знижку.

Задекларували наші краяни 379,7 млн грн доходів, що на 22,5 млн грн більше, ніж торік. Загальна ж сума самостійно нарахованих податкових зобов’язань із податку на доходи фізичних осіб склала 11 млн гривень. Декларантам також нарахували до сплати 2,1 млн гривень військового збору.

Найчастіше жителі Тернопілля збагачувались завдяки доходам від спадщини чи дарування. Про отримання таких доходів заявили 1184 особи. Продаж нерухомості та рухомого майна став підставою для подання декларації 628 краян. Ще 297 осіб задекларували доходи від незалежної професійної діяльності, а 211 – від здавання у найм власного майна. Інвестиційні прибутки принесли доходи 33 жителям області. Іноземні доходи задекларували 45 краян.

Найбільше податку на доходи фізичних осіб сплатять особи, які отримали подарунки та спадщину і доходи від незалежної професійної діяльності, а це відповідно 8 млн грн і 5,2 млн гривень. Ті, хто продав минулоріч свою нерухомість або рухоме майно, сплатять 1,6 млн грн податку. Ще 3 млн грн перерахують до скарбниць громадяни, які отримали іноземні доходи.

 

Як будуть у підприємців списувати борги з єдиного внеску

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що підлягають списанню за заявою фізичних осіб –  підприємців несплачені станом на 03.06.2020 року суми недоїмки з єдиного внеску за період з 01.01.2017 р. до 03.06.2020 р., а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Умовою списання такого боргу є подання до 1 вересня 2020 року (90 днів з дня набрання чинності Закону України від 13 травня 2020 року №592 «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон)):

- державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи підприємця – заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності,

- до податкового органу – звітності з єдиного внеску за період з 01.01.2017 до дня набрання чинності Законом №592 (03.06.2020 р.). Зазначена звітність подається у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Звертаємо увагу, що списання за заявою платника суми недоїмки з єдиного внеску, штрафів та пені, нараховані на суми недоїмки здійснюється фізичним особам – підприємцям (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), якщо такими платниками з 01.01.2017 не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Отже, списання боргу з єдиного внеску підприємцям – платникам єдиного податку не передбачено.

 

Козівське управління Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

Уникнути подвійного оподаткування – допоможе довідка за формою №34-ОПП 

 

Згідно з п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

При неотриманні довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Відповідно до п. 3.10 розд. ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 при взятті на облік як платників податків і зборів осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючий орган за основним місцем обліку формує та видає довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, за формою №34-ОПП (далі – Довідка про взяття на облік за ф. №34-ОПП).

Згідно з 178.5 ст. 178.5 ПКУ під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195, 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Таким чином, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, для уникнення подвійного оподаткування повинна надати юридичним та самозайнятим особам, з якими має господарські відносини, копію довідки про взяття на облік за формою №34-ОПП.

 

Товари, які необхідно реалізовувати з 1 серпня через РРО з використанням режиму попереднього програмування та із кодом товарної підкатегорії

 

Згідно з п. 1 та п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далi – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;

- проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД)), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Разом з тим, Законом України від 20 вересня 2019 року №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон №128), який, відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року №533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», набирає чинності 01.08.2020, вносяться зміни, зокрема, до п. 11 ст. 3 Закону №265, відповідно до якого суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, з 01.08.2020 зобов’язані:

- проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО (далі – програмні РРО) з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Відповідно до п. п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (далі – ПКУ) підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.

Статтею 215 ПКУ конкретизовано перелік підакцизних товарів та їх коди згідно з УКТ ЗЕД.

Так, до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові,кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).

Обов’язкові реквізити касового чека визначені п. 2 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 18.06.2020 №306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13», який набирає чинності 01.08.2020) (далі – Положення № 13). При цьому у касовому чеку, зокрема, зазначаються: назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ; код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами).

Водночас при відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розд. І Положення №13).

Згідно з частиною першою ст. 67 Митного кодексу України (далі – МКУ) УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується Законом України «Про Митний тариф України».

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів (частина друга ст. 67 МКУ).

Враховуючи викладене, при реалізації підакцизних товарів, визначених п. 215.1 ст. 215 ПКУ, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зокрема, із застосуванням платіжних карток, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

 

Строк придатності алкогольних напоїв та тютюнових виробів закінчився: дії суб’єкта господарювання

 

Правові та організаційні засади вилучення з обігу, переробки, утилізації, знищення або подальшого використання неякісної та небезпечної продукції з метою недопущення негативного впливу такої продукції на життя, здоров’я людини, майно і довкілля встановлено Законом України від 14 січня 2000 року №1393-XIV «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №1393).

Згідно з абзацом шостим частини першої ст. 1 Закону №1393 продукція, строк придатності якої до споживання або використання закінчився, є неякісною та небезпечною продукцією.

Частиною першою ст. 5 Закону №1393 передбачено, що неякісна та небезпечна продукція підлягає обов’язковому вилученню з обігу.

Вилучення неякісної та небезпечної продукції з обігу здійснюється власником цієї продукції за його рішенням або за рішенням спеціально уповноважених органів виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

При цьому відповідно до частини першої ст. 6 Закону №1393 власник продукції зобов’язаний вилучити з обігу неякісну та небезпечну продукцію, привести її, при можливості, у відповідність з вимогами відповідних нормативно-правових актів і нормативних документів або забезпечити переробку, утилізацію чи знищення такої продукції у порядку, передбаченому Законом №1393.

Вилучення з обігу неякісної та небезпечної продукції здійснюється власником цієї продукції шляхом недопущення можливості її реалізації, споживання чи використання за призначенням, а також шляхом повернення її суб’єктами підприємницької діяльності, в яких ця продукція знаходиться на підставі договорів доручення, схову, перевезення та інших цивільно-правових договорів, що не передбачають передачі прав власності на продукцію.

Вилучена з обігу неякісна та небезпечна продукція повинна зберігатися власником у належно обладнаних і опломбованих (опечатаних) приміщеннях.

З урахуванням викладеного, суб’єкт господарювання повинен вилучити з обігу алкогольні напої та тютюнові вироби, строк придатності яких до споживання або використання закінчився. При можливості таку продукцію необхідно привести у відповідність з вимогами відповідних нормативно-правових актів і нормативних документів (подовжено термін придатності чи передано виробнику для переробки), або така продукція повинна бути утилізована чи знищена.

При цьому, якщо алкогольні напої та тютюнові вироби підпадають під дію Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року №1340 (далі – Порядок), то їх переробка, утилізація або знищення здійснюється за рішенням комісії, створеної відповідно до вимог Порядку, до якої входять, зокрема, представники територіальних органів ДПС.

 

Майже 1,4 млрд грн податку на доходи фізичних осіб отримали територіальні громади Тернопілля

 

Одним із основних джерел наповнення місцевих бюджетів є податок на доходи фізичних осіб. Сплачуючи його, наші краяни дбають про добробут територіальних громад.

Упродовж січня-червня 2020 року платники Тернопільщини спрямували до бюджетів 1 млрд 860,8 млн грн податку на доходи фізичних осіб. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Іван Пунько. «Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження даного платежу зросли на 63,8 млн грн або плюс 3,5 відсотка», - констатував він.

Із загальної суми податку місцеві скарбниці отримали 1 млрд 388,6 млн гривень. До державного бюджету платники перерахували 472,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб. За словами очільника податкової служби краю, карантинні обмеження не суттєво вплинули на сплату податку.

«Те, що бізнес активізувався, ми відчули у червні, – зазначив Іван Пунько. – Адже впродовж минулого місяця платники спрямували до бюджетів на 11,5 відсотка більше, ніж очікувалося. Відтак додатково скарбниці отримали 38,9 млн грн, а загалом – 378,3 млн гривень».

«Варто зазначити, що в доходах обласного бюджету податок на доходи фізичних осіб займає понад 80 відсотків і є основним джерелом їх зростання, отож резерви додаткових надходжень податку, насамперед, пов’язані зі збільшенням офіційно працевлаштованого населення та підвищенням середньої зарплати, легалізацією її реального рівня», – підсумував посадовець.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

Уточнення – без штрафу та пені

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що при самостійному виправленні помилок, виявлених у податкових деклараціях за звітний (податковий) період І квартал 2020 року (крім податку на додану вартість, рентної плати), протягом періоду проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), (по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину) платник податку на суму заниженого податкового зобов’язання не нараховує штрафні санкції, передбачені п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та пеню.

При самостійному виправленні помилок, виявлених у податкових деклараціях з податку на додану вартість, рентної плати за звітний (податковий) період І квартал 2020 року, протягом періоду проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) платник податку на суму заниженого податкового зобов’язання повинен нарахувати штрафні санкції, передбачені п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пеню відповідно до п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ за період після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання за І квартал 2020 року.

 

Мільйонні статки на Тернопільщині задекларували 35 жителів

 

Завершилася деклараційна кампанія за 2019 рік, під час якої жителі Тернопільщини декларували доходи з яких податок не утримувався. Цьогоріч про отримані доходи, які перевищили мільйон гривень, заявили 35 наших краян. Загальна сума прибутку мільйонерів склала 175,5 млн гривень.

Здебільшого мільйонери збагачувались від спадщини та дарування, а також продажу нерухомості та рухомого майна. Про такі прибутки заявили по 6 декларантів. Незалежна професійна діяльність принесла мільйонні доходи 5 жителям нашого краю. Іноземні доходи та інвестиційний прибуток зробили мільйонерами відповідно трьох та двох декларантів. Решта – заявили про інші види доходів.

Мільйонери мають додатково сплатити 4 млн 389,5 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 548 тис. грн військового збору.

Загалом цьогоріч 7794 наших краяни подали податкові декларації про отримані доходи. При цьому 4630 зобов’язані були задекларувати свої доходи, а 3164 – виявили  бажання скористатись  правом на податкову знижку.

Нагадаємо, що за підсумками декларування суму податкових зобов’язань, зазначених у поданих деклараціях, необхідно сплатити упродовж 60 днів після завершення деклараційної кампанії, тобто – до 1 жовтня 2020 року. А скористатися правом на податкову знижку можна ще до 31 грудня цього року.

 

Чи можна поповняти (коригувати) залишки пального або спирту етилового на пересувному акцизному складі?

 

Порядок реєстрації заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового (далі – заявка) в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ) визначений п. 232.4 ст. 232 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 №262 (далі – Порядок).

Пунктом 10 розд. VII та п. 10 розд. VIII Порядку визначено, зокрема, що у заявках на поповнення (коригування) залишку пального або спирту етилового обов’язково зазначається уніфікований номер акцизного складу в СЕАРП та СЕ, на якому виникає потреба поповнити обсяги залишків пального або спирту етилового.

Формою заявки не передбачена можливість поповнення (коригування) залишку пального або спирту етилового на пересувному акцизному складі.

Водночас на виконання вимог п. 29 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, формою заявки (код форми J(F) 0210902) передбачалось здійснення поповнення обсягу залишку пального на акцизному складі пересувному суб’єктами господарювання, які до 01 липня 2019 року не підпали під визначення платників податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а з 01 липня 2019 року зареєстровані платниками податку. Проте дата складання таких Заявок припадала на період з 29.12.2019 по 20.01.2020 включно.

Таким чином, поповнення (коригування) залишку пального або спирту етилового, крім випадків, визначених п. 29 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, можливе виключно на акцизному складі.

 

Варто нагадати про коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з цінними паперами

 

При визначенні фінансового результату до оподаткування враховуються різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів встановлені п. 141.2 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. п. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:

- на суму від’ємного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

- на суму від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів (загальна сума уцінок цінних паперів перевищує загальну суму їх дооцінок за податковий (звітний) період) (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до п. п. 141.2.2 п. 141.2 ст. 141 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:

- на суму позитивного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Підпунктом 141.2.3 п. 141.2 ст. 141 ПКУ встановлено, що платники податку окремо визначають загальний фінансовий результат за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду відповідно до національних або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Якщо за результатами звітного періоду отримано від’ємний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума збитків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових (звітних) періодах, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій), сума такого від’ємного значення загального фінансового результату за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів зменшує загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів наступних податкових (звітних) періодів, що наступають за податковим (звітним) періодом виникнення зазначеного від’ємного значення фінансового результату (п. п. 141.2.4 п. 141.2 ст. 141 ПКУ).

Якщо за результатами звітного періоду платником податку отримано позитивний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума прибутків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів перевищує загальну суму збитків від таких операцій з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових (звітних) періодах), сума позитивного загального фінансового результату від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів збільшує фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду платника податку (п. п. 141.2.5 п. 141.2 ст. 141 ПКУ).

Згідно з п. п. 141.2.6 п. 141.2 ст. 141 ПКУ положення п. 141.2 ст. 141 ПКУ не поширюються на:

1) операції платників податку з розміщення, погашення, викупу та наступного продажу, конвертації цінних паперів власного випуску, а також векселедавців, заставодавців та інших осіб, що видали неемісійний цінний папір, під час видачі та погашення таких цінних паперів;

2) операції РЕПО, операції з врахування векселів, інші операції з цінними паперами, які відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку визнаються кредитними;

3) операції з деривативами.

Операція РЕПО – операція купівлі (продажу) цінних паперів із зобов’язанням зворотного їх продажу (купівлі) через визначений строк за заздалегідь обумовленою ціною, що здійснюється на основі єдиного договору РЕПО (п. п. 14.1.167 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

 

Козівське управління

Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

Щоб отримати платіжки на сплату місцевих податків – подайте відомості про зміну адресних даних

 

Управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що територіальними управліннями, які відповідають за адміністрування податку на майно з фізичних осіб (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю та транспортного податку), відповідно до вимог Податкового кодексу України, забезпечено надсилання платникам податків податкових повідомлень-рішень (далі – ППР) про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити.

Зокрема, станом на 1 липня 2020 року Головним управлінням ДПС у Тернопільській області сформовано та надіслано:

- 54337 ППР на суму 78 млн 840,0 тис. грн (в т.ч. по об’єктах, що знаходяться за межами Тернопільської області (кількість – 3685, сума – 3 млн 513,3 тис. грн)) з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- 346086 ППР на суму 54 млн 150,0 тис. грн з плати за землю;

- 25 ППР на суму 608,3 тис грн (в т.ч. по об’єктах, що зареєстровані за межами Тернопільської області (кількість – 5, сума – 125,0 тис грн)) з транспортного податку.

Водночас повідомляємо, що податкові повідомлення-рішення надіслано платникам за адресами згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО).

Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Згідно з пунктом 45.1 статті 45 ПКУ платник податків – фізична особа зобов'язана визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Фізичні особи – платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (заява за формою №5ДР або заява за формою №5ДРП відповідно) (пункт 70.7 статті 70 ПКУ).

 

На Тернопільщині алкоголем і цигарками торгують з порушеннями. Результат - 5,6 млн грн штрафів

 

Упродовж січня-червня цього року управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДПС у Тернопільській області провели 127 перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. До порушників застосували фінансові санкції на суму 5 млн 616,2 тис. гривень.

За результатами проведених перевірок встановили 145 порушень Закону України від 19.12.95 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Зокрема, податківці з’ясували 41 факт торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних  цін, 20 випадків торгівлі алкоголем без ліцензій, 17 випадків зберігання фальсифікованих алкогольних виробів із ознаками підробки тощо. Виявили також 15 фактів роздрібної торгівлі тютюновими виробами поштучно та 10 – торгівля алкоголем на розлив.

Упродовж першого півріччя 2020 року анулювали 167 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Також скасували 120 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Загалом станом на початок липня цього року на території області є 4456 діючих ліцензій, з них 2415 – на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 2041 на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

 

Програмне РРО можна вже тестувати

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що Законом України від 20 вересня 2019 року №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» ДПС зобов’язано забезпечити безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктами господарювання під час проведення розрахункових операцій.

Безкоштовне програмне рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» розміщене за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Програмний реєстратор розрахункових операцій та пропонується для тестування усім суб’єктам господарювання, на яких поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Програмне рішення може використовуватись для реєстрації розрахункових операцій (формування розрахункових документів, фіскальних звітних чеків, їх направлення для фіскалізації на фіскальний сервер, надання фіскального чека покупцеві) та бути встановлене на будь-якому пристрої, що підтримує операційну систему Windows Vista SP2 і вище або Android 4.1 і вище.

Програмне рішення може використовуватись у період відсутності зв’язку з фіскальним сервером (режим офлайн).

Зареєструвати ПРРО (касу)/касира (електронну печатку) можна, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання.

Починаючи з 15 липня 2020 надається можливість тестувати роботу безкоштовного програмного рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» та направляти при наявності зауваження/пропозиції щодо його функціоналу на адресу: prro@tax.gov.ua.

Тестування триватиме щоденно з 08 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. до 31.07.2020.

 

Коли благодійна допомога не підлягає оподаткуванню ПДФО

 

Відповідно до п. п. «а» п. п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» на користь:

- учасників бойових дій – військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;

- учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 02 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;

- фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;

- фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Для цілей п. п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до членів сімей учасників бойових дій та/або учасників масових акцій громадського протесту в Україні належать: дружина, чоловік, які не одружилися вдруге, батьки, дід та баба (якщо батьки померли), неповнолітні діти, повнолітні діти з інвалідністю (п. п. «б» п. п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

 

Козівське управління Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

Землевласники Тернопільщини спрямували до місцевих бюджетів майже 150,8 млн гривень

 

У січні-червні 2020 року власники та орендарі земельних ділянок нашого краю сплатили до місцевих бюджетів Тернопільщини 150 млн 782,7 тис. грн плати за землю. Сплата перевищила очікувані надходження цього платежу на 6,3 відсотка. Тож місцеві скарбниці додатково отримали  8 млн 929,3 тис. гривень.

Загалом внесок юридичних осіб, які у своїй господарській діяльності використовують землю, склав 128 млн 594 тис. гривень. Фізичні особи сплатили 22 млн 188,7 тис. грн плати за землю.

Доречно нагадати, що згідно із нормами Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

При цьому юрособи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня 2019 року та  подають податкову декларацію на поточний рік до податкових органів за місцезнаходженням земельних ділянок не пізніше 20 лютого поточного року. Це звільняє від обов'язку подавати таку звітність щомісячно.

 

Коли працівник звільнений, а остаточний результат розрахунку із ним має від’ємне значення

 

Порядок проведення перерахунку сум доходів та наданих податкових соціальних пільг встановлений п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. п. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 ПКУ роботодавець платника податку на доходи фізичних осіб зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Згідно з п. п. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов’язання платника податку за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником.

При цьому результати проведеного остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, відображаються податковим агентом у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за ф. 1ДФ (далі – Податковий розрахунок за ф. 1ДФ).

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4.

Враховуючи викладене, якщо у зв’язку із припиненням трудових відносин з роботодавцем найманим працівником повертається сума надміру виплаченого оподатковуваного доходу, яка була відображена податковим агентом у Податковому розрахунку за ф. 1ДФ за попередній квартал, то податковий агент зазначає суму такого повернення з від’ємним значенням у складі податкового розрахунку за будь-який наступний податковий період, протягом якого відбулося таке повернення коштів.

 

У період відпустки чи лікарняного підприємець отримав дохід: чи є порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування

 

Відповідно до п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (п. п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).

Згідно з п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Відповідно до п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 – 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ.

Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579 (далі – Порядок № 579).

Відповідно до вимог п. 5 Порядку №579 записи в книгах обліку доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема, про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою. Крім цього, п. 6 Порядку № 579 передбачено, що у графі 2 зазначається отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги.

Враховуючи викладене, вся сума доходу, отриманого під час відпустки або хвороби фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку, в готівковій та безготівковій, матеріальній або нематеріальній формі відображається в книзі обліку доходів та декларації платника єдиного податку.

При цьому, така фізична особа – підприємець зобов’язана сплатити єдиний податок за ставками та в порядку, визначеному ПКУ.

Крім того, відповідно до п. 300.1 ст. 300 ПКУ платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

 

Коли платити податки: до вихідного чи після?

 

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Абзацом першим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Згідно з п. 49.20 ст. 49 ПКУ якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Крім того, абзацом тринадцятим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Таким чином, граничний строк сплати податків і зборів, якщо останній день строку їх сплати припадає на вихідний або святковий день, переноситься на операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

 

Валютний (обмінний) курс НБУ для здійснення коригування податкових зобов’язань з ПДВ 

 

Згідно з п. п. «г» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань в разі експорту товарів вважається дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПКУ передбачено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

При цьому п. 44.1 ст. 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Отже, якщо на дату постачання товару, вивезеного у митному режимі експорту, постачальником – платником ПДВ була складена податкова накладна, а потім відбувається зміна договірної (контрактної) вартості поставлених (вивезених) за межі митної території України товарів (що підтверджується відповідними первинними документами), то на дату доплати/повернення коштів постачальник складає розрахунок коригування.

Відповідно до п. 10 Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та розрахунку довідкового значення курсу гривні до долара США й облікової ціни банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10 грудня 2019 року №148 (далі – Положення), офіційний курс гривні до іноземних валют та облікова ціна банківських металів, зазначені в п. п. 1 та 3 п. 5 розд. II Положення, починають діяти наступного робочого дня після дня встановлення та/або розрахунку.

Офіційний курс гривні до іноземних валют та облікова ціна банківських металів, установлений/розрахована:

1) на останній робочий день тижня або на передсвятковий день, діють протягом наступних вихідних або святкових днів;

2) в останній робочий день тижня або в передсвятковий день, починають діяти в перший робочий день наступного тижня або в перший післясвятковий робочий день.

Виходячи із зазначеного, коригування податкових зобов’язань з ПДВ, визначених за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, у разі наступної за постачанням зміни їх договірної (контрактної) вартості здійснюється з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют, який встановлено Національним банком України у попередній робочий день.

Козівське управління Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

Сеанс телефонного зв’язку «Гаряча лінія» на тему «Декларування доходів громадян, отриманих у 2019 році» відбудеться в п’ятницю 24 липня 2020 року у приміщенні Монастириської ДПІ  Головного управління ДПС у Тернопільській області. 

Сеанс телефонного зв’язку «Гаряча лінія» відбудеться в п’ятницю 24 липня 2020  року у приміщенні Монастириської ДПІ  Головного управління ДПС у Тернопільській області з 11.00 до 12.00 год. на тему: «Декларування доходів громадян, отриманих у 2019 році».

На запитання платників податків відповідатиме начальник Монастириської ДПІ Козівського управління Головного управління ДПС у Тернопільській області  Керницька Надія Володимирівна за номером телефону 03547  (2-13-45).

 

 

На Тернопільщині боржники віддали бюджетам 40,4 млн грн податкового боргу

 

Упродовж першого півріччя 2020 року 525 юридичних осіб, які допустили податковий борг на початок року, скоротили його на 40,4 млн гривень. Зокрема, 362 суб’єкти господарювання виплатили 17,6 млн грн податкової заборгованості.

За рахунок погашення податкового боргу у січні-червні до зведеного бюджету надійшло 13,1 млн гривень. При цьому державний бюджет отримав 9,8 млн гривень.

До боржників застосовуються як застережні заходи (направлення податкової вимоги, самостійне визначення боржником джерел погашення податкового боргу, реєстрація податкової застави, розстрочення сплати грошових зобов’язань та податкового боргу), так і заходи примусового характеру (стягнення податкового боргу на підставі рішення суду, стягнення готівки, звернення до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках у банках та інших фінансових установах, адміністративний арешт, реалізація майна, яке знаходиться в податковій заставі тощо). 

Так, упродовж шести місяців 2020 року фахівці податкової служби області подали до суду 57 звернень щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок стягнення готівкових (безготівкових) коштів на суму податкового боргу 32,1 млн гривень. З врахуванням попередніх періодів, органи правосуддя задовольнили 27 таких звернень на суму 10,8 млн гривень. Щодо стягнення активів фізичних осіб через органи державної виконавчої служби, то до суду направлено 68 позовів на суму податкового боргу 8,3 млн гривень.

У січня-червні цього року до зведеного бюджету також надійшло 163,5 тис. грн від реалізації безхазяйного майна. Зокрема, держбюджет отримав 86,5 тис. грн, а місцеві –77 тис. гривень.

Варто також знати, що на офіційному вебпорталі ДПС України (https://tax.gov.ua/: Головна/Відкриті дані/Інформація) щомісячно оприлюднюється інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб’єктів господарювання, та сум податкового боргу в розрізі платежів та територіальних податкових органів (п. 35.4 ст. 35 Податкового кодексу). Також до послуг платників – електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/businesspartner).

 

Інформація про реалізацію майна, що перебуває у податковій заставі

Головне управління ДПС в Тернопільській області повідомляє, що при непогашенні платниками податків податкового боргу протягом двох місяців територіальні органи ДПС здійснюють за платника податків заходи щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а при їх недостатності – шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі. Такі заходи здійснюються на підставі відповідного рішення суду.

Відповідно до судового рішення та ст. 95 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС в Тернопільській області (Кременецьке управління) майно боржника ТОВ «ЗМП» м. Зборів, вул. Набережна, 5 Зборівського району, Тернопільської області передано для організації аукціону із його реалізації Товарній біржі «Подільська».

Продаж майна платників буде здійснюватись на цільовому аукціоні.

За більш детальною інформацією про об’єкти продажу, час та умови проведення торгів можна звернутись до Товарної біржі «Подільська» (м. Хмельницький, тел. 0342505656) з якою укладено угоду на реалізацію заставного майна або до Головного управління ДПС в Тернопільській області (Кременецьке управління), тел. (03546) 22817. 

 


 Назва підприємства-боржника, його адреса, телефон

Найменування майна та його коротка характеристика

Одиниця виміру

Кількість

Вартість майна за оцінкою суб'єкта оцінної діяльності (тис. грн)

ТОВ"ЗМП" м.Зборів, вул.Набережна,5  Зборівського р-н, Тернопільської обл.

Худобозабійний пункт з прибудовами, комплекс (літери «А-А1, а1, а2, а3, а4»), загальною площею 787,8 м2 за адресою: Тернопільська обл., Зборівський р., м. Зборів, вул. Набережна, буд. 5. Технічний стан конструкцій – задовільний. Фундаменти: стрічкові, залізобетонні блоки, бутобетоні - тріщини в цоколі, стіни: цегла - окремі тріщини, вибоїни, покрівля та дах: двоскатна, азбестоцементні листи по дерев'яній обрешітці по залізобетонних круглопустотних  плитах, односкатна, рулонна по залізобетонних ребристих плитах - послаблення кріплення окремих листів до обрешітки, розриви, пошкодження,  підлога бетонна, керамічна плитка, лінолеум - тріщини, вибоїни, розриви матеріалу, відколи, стирання в місцях інтенсивної експлуатації, вікна та двері: дерев'яні, металопластикові - тріщини в місцях примикання коробок до стін, оздоблення внутрішнє і зовнішнє: штукатурка, водоемульсійне пофарбування, керамічна плитка, пластикова вагонка - тріщини, відколи, пошкодження, забруднення поверхні; інженерно-технічні прилади: електропостачання, газопостачання, водопостачання, каналізація - від мереж міста, послаблення кріплення приладів, часткове пошкодження ізоляції дротів,  інше відмостка, вхідні площадки  - асфальтобетонні  - тріщини, вибоїни, враження рослинністю. Середньозважений фізичний знос приміщення на момент обстеження, згідно «Правил визначення фізичного зносу» із заокругленням  становить 28%. Земельна ділянка 0,02928 га кадастровий номер 6122610100:02:004:0009  за адресою: Тернопільська обл., Зборівський р., м. Зборів, вул. Набережна, буд.

шт

1

1499,70

 

Зареєстровано накази, якими встановлено Порядок реєстрації та застосування програмних РРО, а також форму і зміст розрахункових документів

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що завершено державну реєстрацію наказів Міністерства фінансів України, якими затверджено Порядок реєстрації та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також форму та зміст розрахункових документів.

З метою реалізації вимог закону України від 20 вересня 2019 року №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», Міністерством фінансів України спільно з ДПС розроблено накази Міністерства фінансів України, якими, зокрема, регулюються питання реєстрації та застосування програмних РРО, запровадження електронного розрахункового документу (чеку).

Міністерством юстиції зареєстровано наказ Мінфіну від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547», яким, зокрема, встановлено:

Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій;

Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи ПРРО в режимі офлайн.

Також зареєстровано наказ Мінфіну від 18.06.2020 №306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13» згідно з яким:

- удосконалено форму і зміст розрахункових документів, що формуються реєстраторами розрахункових операцій/програмними реєстраторами розрахункових операцій;

- встановлено нову форму розрахункового документа для операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів.

Із текстом зазначених наказів можливо ознайомитись за посиланням: https://www.mof.gov.ua/uk/ppo.

 

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: уточнення та сплата

 

У першій декаді липня в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області заступник начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Петро Якимчук під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо уточнення та сплати податку на нерухомість.

Найцікавіші запитання та відповіді на них надаємо увазі читачів.

 

Питання 1. Якщо повідомлення про сплату податку на нерухомість не надійшло, чого чекати громадянину, і чи є право у контролерів у донарахуванні податку за минулий період?

Петро Якимчук: Відсутність інформації щодо об’єктів нерухомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно  унеможливлює залучення до оподаткування потенційних платників податку на нерухоме майно, та, відповідно, місцеві бюджети втрачають додаткові кошти.

Разом з тим, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у  встановлені строки, фізичні особи звільняються від відповідальності,  передбаченої Податковим кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання. Але контролюючий орган має право визначити суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за три звітні податкові роки.

Тож принцип «незнання законів» не звільняє від сплати податків та діє при визначенні податкових зобов’язань для кожного платника податків в Україні, у тому числі й податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно.

 

Питання 2. Які причини, коли не приходить квитанція на сплату податку на нерухомість?

Петро Якимчук: Податкові повідомлення-рішення про сплату податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) фізичній особі – платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). 

Відповідно до норм Податкового кодексу, платник податків – фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Додатково повідомляю, що фізичні особи – платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення.

Не всі про це знають і далеко не всі громадяни подають контролюючим органам відомості про зміну адресних даних.

Тому здебільшого власники нерухомості не отримують повідомлення-рішення про сплату податку.

 

Питання 3. Яка ставка податку на нерухоме майно встановлена у 2020 році?

Петро Якимчук: Перш за все, слід наголосити, що податок у 2020 році обчислюється за 2019 рік.

Ставки податку на нерухомість приймають органи місцеві влади. Тому у Тернополі діє одна ставка, а, наприклад, у Заліщиках діє інша. Я скажу в загальному, що ставка податку на загальнодержавному рівні обмежена – не більше 1,5 % від мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного  (податкового) року за 1 м2.

Станом на 1 січня 2019 року розмір мінімальної заробітної плати становив 4 173 грн, таким чином, максимальна ставка податку становитиме 62,595 грн за м2.

 

Питання 4. Є законодавчі зміни, якими скасовано сплату податку на нерухоме майно, що саме звільнено?

Петро Якимчук: Так, це Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466.

Від сплати податку звільнено об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності.

Та ще зазначу, не буде податку на будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

 

Питання 5. Якщо житло належить кільком особам, хто зобов'язаний сплачувати податок на нерухомість?

Петро Якимчук: Якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Тобто незалежно від кількості осіб, зареєстрованих (прописаних) на житловій площі, податок розраховується виключно для її власника/власників.

 

Питання 6. 25 тис. грн податку, кому нараховується така сума?

Петро Якимчук: За наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).

 

Кого внесли у перелік платників збору за місця для паркування транспортних засобів

 

Підпунктом 268 прим. 1.1.1 п. 268 прим. 1.1. ст. 268 прим. 1 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Відповідно до п. п. 268 прим. 1.1.2 п. 268 прим. 1.2 ст. 268 прим. 1 ПКУ перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад про встановлення збору.

Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад контролюючому органу в порядку, встановленому розд. I ПКУ.

Згідно з п. п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 розд. І ПКУ контролюючі органи відповідно до Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями подають органам місцевого самоврядування у розрізі джерел доходів звітність:

- про суми нарахованих та сплачених податків та/або зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків та/або зборів на відповідних територіях – щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним;

- про суми списаного безнадійного податкового боргу; суми розстрочених і відстрочених грошових зобов’язань та/або податкового боргу платників податків, які повинні бути сплачені до місцевих бюджетів на відповідних територіях; суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання, – щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.

Звітність в розрізі платників податків – юридичних осіб надається контролюючим органом за запитом органу місцевого самоврядування протягом 20 днів з моменту отримання ним запиту.

Порядок надання звітності в розрізі платників податків юридичних осіб органам місцевого самоврядування затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 25 вересня поточного року оприлюднює на своєму офіційному вебсайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та/або зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги.

 

Готуємо звітність з рентної плати за II квартал

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє про зміни у справлянні рентної плати для користування надрами для видобування корисних копалин (далі – рентна плата) у зв’язку із прийняттям Закону України від 16.01.20250 №466-XI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – закон) щодо декларування податкових зобов’язань з рентної плати за II квартал 2020 року.

З 23 травня 2020 року набрали чинності зміни, внесені законом, зокрема, у частині зміни критеріїв застосування ставок рентної плати (п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а також коригуючих коефіцієнтів до них та їх розміру (п. 252.22 ст. 252 ПКУ).

Зважаючи на те, що базовим звітним періодом для рентної плати є календарний квартал, то декларування податкових зобов’язань з рентної плати за II квартал 2020 року слід здійснювати шляхом складання окремих додатків до Податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719, у яких сума податкових зобов’язань з рентної плати за кожним відповідним видом товарної продукції обчислюється: 

- за період з 01.04.2020 по 22.05.2020 – за обсяг товарної продукції видобутої за такий період із застосуванням ставок рентної плати та коефіцієнтів до них, що діяли до набрання чинності законом;

- за період з 23.05.2020 по 30.06.2020 – за обсяг товарної продукції видобутої за такий період із застосуванням ставок рентної плати та коефіцієнтів до них, що визначені законом.

Звертаємо увагу, що умовою для застосування коефіцієнта у разі видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотримання кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення за рахунок власних коштів, встановлено виконання платником рентної плати такої експертизи не раніше ніж за 5 років, а також змінено розмір такого коефіцієнта з 0,7 до 0,95.

Про це йдеться у листі ДПС України від 10.07.2020 №11410/7/99-99-04-03-03-07.

 

Козівське управління  Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

Жителі Тернопільщини отримали 13942 електронних цифрових підписи

 

У першому півріччі цього року 78213 наших краян відвідали 17 Центрів обслуговування платників органів ДПС Тернопільської області. Порівняно з аналогічним минулорічним періодом кількість візитерів суттєво зменшилася. Адже тривають карантинні обмеження у зв’язку із запобіганням поширенню коронавірусної інфекції.

Упродовж січня-червня працівники податкового відомства надали 45677 адміністративних послуг, що на 15469 менше, ніж торік. Відрадно, що за час карантину наші краяни змогли оцінити переваги ряду електронних сервісів, запроваджених податковою  службою. Адже отримати чимало послуг можна в «Електронному кабінеті».

Найбільше адмінпослуг надали у Тернопільському управлінні – 15367 (33,7%), трохи менше у Кременецькому – 8960 (19,6%) та Чортківському управліннях – 7282 (15,9%). У Теребовлянському, Козівському управліннях та ГУ ДПС в області надали відповідно 6603 (14,5%), 4555 (9,9%), 2910 (6,4%) адміністративних послуг.

Найчастіше відвідувачі бажали отримати таку послугу, як видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Нею скористалися 13501 житель Тернопілля, це складає  29,6% від загальної кількості наданих адміністративних послуг. Значну кількість послуг було надано з видачі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків – 13212 (28,9%), реєстрації платником єдиного податку – 3408 (7,5%), надання витягів з реєстру платників єдиного податку – 3359 (7,4%), реєстрації книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку – 2730 (6%).

У приміщенні ЦОП Тернопільської ОДПІ працівники сектору реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДПС України надають послуги з безкоштовної видачі посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису для юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадян. Упродовж двох кварталів 2020 року працівники підрозділу згенерували 13942 відкритих ключів електронного цифрового підпису. А це більш ніж вдвічі перевищує кількість виданих таких ключів у січні-червні 2019 року.

 

Усе про програмне РРО – у банері від ДПС

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу суб’єктів господарювання, що з метою інформування платників податків з питань впровадження програмних РРО Державною податковою службою України створено банер «Програмні РРО». Банер розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/. Там розміщується актуальна інформація, пов’язана із впровадженням програмного РРО.

Нагадаємо, правові підстави для впровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій визначено Законом України від 20 вересня 2019 року №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», який набере чинності з 1 серпня 2020 року.

Відповідно вже з 1 серпня платники податків зможуть застосовувати програмні РРО при розрахунках зі споживачами.

Звертаємо увагу, що реєстрація програмних РРО буде відбуватися у режимі онлайн в електронному кабінеті, а їх використання стане простішим, дешевшим, а також швидшим для бізнесу, адже користувачам програмних РРО буде забезпечено виключно онлайн реєстрацію та передачу (отримання) даних. Передбачено автоматичний режим створення Z-звіту, що унеможливить ризик  його не створення та загрозу застосування штрафних санкцій до платника.

 

Перейменування вулиці чи міста не передбачає подання заяви за формою №1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація»

 

Порядок перереєстрації платників ПДВ встановлений п. 183.15 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до зазначеного пункту перереєстрація платника ПДВ проводиться у разі перетворення юридичної особи – платника ПДВ або зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ.

Для перереєстрації платник ПДВ подає відповідно до п. 183.7 ст. 183 ПКУ заяву в електронній формі протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації.

Перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ на підставі відомостей з цього Єдиного державного реєстру.

Будь-яких інших підстав для проведення перереєстрації платника ПДВ немає.

Норму ПКУ щодо проведення перереєстрації у зв’язку із зміною даних про платника ПДВ, які стосуються місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, виключено згідно із Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Таким чином, якщо відбулося перейменування назв вулиць, міст, селищ, зміна поштових індексів, перереєстрація платника ПДВ не здійснюється та реєстраційна заява за формою №1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» до контролюючого органу не подається.

 

Коли батьки не мають права на податкову знижку за навчання дитини

Право платника податку на доходи фізичних осіб на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Слід зазначити, що Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності 01.01.2017, скасовано вимогу щодо права платника податків на податкову знижку за навчання члена його сім’ї першого ступеня споріднення, лише у разі, якщо такий член сім’ї не одержує заробітної плати.

При цьому до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Відповідно до ст. 1 розд. I Закону України від 05 квітня 2001 №2346 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2346) платник – це особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів.

Суб’єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем.

Отже, якщо в документах на переказ коштів в даних платника зазначено дані дитини, то така особа є ініціатором переказу коштів.

Враховуючи викладене, незалежно від того працює чи ні дитина, яка за даними документів на переказ коштів здійснювала витрати на навчання, батьки такої дитини не мають право на податкову знижку.

 

Козівське управління Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

Суб’єкти підприємництва Тернопілля отримали 272,6 млн грн податку на додану вартість

Про відшкодування податку на додану вартість заявили 158 суб’єктів господарювання Тернопільщини у січні-червні 2020 року. Вони інформували про повернення на розрахунковий рахунок 272,6 млн грн цього платежу. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Іван Пунько. «При цьому 117 юридичних осіб заявили до відшкодування 253 млн грн податку на додану вартість, а 41 приватний підприємець –19,6 млн гривень», – деталізував він.

Очільник податкової служби краю констатував, що станом на початок липня цього року платникам відшкодовано з держбюджету грошовими коштами на розрахунковий рахунок 272,7 млн грн податку на додану вартість. Зокрема, юрособи отримали 257 млн грн, а приватні підприємці – 15,7 млн грн цього платежу. «Своєчасно відшкодувати ПДВ вдалося за рахунок запровадження Електронного реєстру автоматичного відшкодування ПДВ, адже процес повернення платникам бюджетних коштів став максимально швидким і прозорим», - акцентував Іван Пунько.

Разом із тим податківці виявили зловживання окремими суб’єктами господарювання. Так, за результатами проведених перевірок впродовж січня-червня цього року упереджено бюджетне відшкодування ПДВ на 1,7 млн гривень.

На початок липня загальний залишок невідшкодованого на розрахунковий рахунок цього податку становив 84,6 млн гривень. Із них 68,6 млн грн перебувають на стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами Податкового кодексу України і відповідних нормативних документів, ще 16 млн грн – у процесі судового та адміністративного розгляду.

 

Чи можуть відмовити у списанні боргу з єдиного внеску

 

Рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені може бути прийнято за умови, якщо за результатами перевірки податковим органом буде встановлено, що:

- платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01.01.2017 р. до дня набрання чинності Законом України від 13 травня 2020 року №592 «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників»;

- суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті.

Якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті, податковий орган списує суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Оновлено довідники податкових пільг

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що ДПС України станом на 01.07.2020 оприлюднила:

- довідник податкових пільг №99/1, що є втратами доходів бюджету;

- довідник інших податкових пільг №99/2.

У вказаних довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита. Також позначено початок та кінець дії пільг.

Довідники розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням:  https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html.

 

База оподаткування ПДВ операцій з передачі майна у фінансовий лізинг та повернення такого майна

 

Відповідно до п. п. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижчою за ціну придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижчою за звичайні ціни, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижчою за балансову (залишкову) вартість за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (при відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

- газу, який постачається для потреб населення;

- електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Відповідно до п. п. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в концесію або лізинг (оренду) концесієдавцю або лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг.

Тобто операції з передачі майна у фінансовий лізинг та повернення майна, переданого у фінансовий лізинг, є об’єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування яких визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ.

При цьому, відповідно до п. 187.6 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичної передачі об’єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу).

 

Козівське управління Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

 

Задля соціальних гарантій платники Тернопілля спрямували майже 1,9 млрд гривень

 

Працедавці Тернопільської області спрямували на соціальні потреби 1 млрд 898,9 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування упродовж січня-червня 2020 року. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Іван Пунько. «Це перевищило очікувані надходження на 19 відсотків. Додаткова сплата склала плюс 303,7 млн грн. єдиного внеску», – деталізував він. Порівняно з першим півріччям минулого року надходження цього платежу зросли на 71,1 млн грн або 3,9 відсотка більше.

 «За червень поточного року роботодавці сплатили 386,6 млн грн внеску, що більше очікуваного на 59 відсотків або плюс 143,5 млн грн додатково. Приріст платежу до минулого року 48,6 млн гривень», – розповів очільник податкового відомства краю. 

Він також інформував, що на початок липня цього року на теренах Тернопілля було 90282 платники єдиного внеску, із них 65067 фізичні та 25215 юридичні особи.

«Отримані кошти єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування направляються на забезпечення соціальних потреб мешканців області. А це, насамперед, пенсійні виплати, виплати в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, виплати по безробіттю, виплати у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням. Тому вкрай важливо не допускати виплат заробітної плати «в конвертах», сумлінно ставитись до своєчасної оплати праці та відрахувань єдиного внеску», – підсумував Іван Пунько.

 

Порядок автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, спирту етилового – з 1 липня

 

Відповідно до ст. 233 Податкового кодексу України для перевірки повноти декларування та сплати акцизного податку платниками податку з обсягів ввезеного на митну територію України, виробленого та реалізованого на митній території України пального або спирту етилового здійснюється автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового (далі – зіставлення).

При зіставленні здійснюється порівняння показників із системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ) з показниками Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі щодо обсягів обігу та залишків пального у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД (крім скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, для яких обсяги обігу та залишків пального підсумовуються та зіставляються загальним підсумком), акцизних складів та розпорядників акцизних складів.

При зіставленні допускаються розбіжності не більше ніж на 5 відс. обсягу обігу або залишків пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, – не більше ніж на 15 відс.) чи не більше ніж на 2 відс. об’єму відповідного резервуара.

При зіставленні здійснюється порівняння показників із СЕАРП та СЕ та показників Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового щодо обсягів обігу спирту етилового у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів.

У період з 1 липня 2020 року по 1 жовтня 2020 року зіставлення здійснюється у тестовому режимі.

 

Зекономити можна не тільки на пальному, але й на податку: податкова знижка для переобладнаного авто

Згідно з п. п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.

Відповідно до п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

При цьому процедура переобладнання транспортних засобів, зокрема, для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607 із змінами та доповненнями, відповідно до п. 13 якого після переобладнання транспортного засобу власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (далі – заява про проведення оцінювання). За результатами такого оцінювання видається:

- сертифікат відповідності – для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) суб’єктом господарювання, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством інфраструктури України, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

- акт технічної експертизи або сертифікат відповідності – для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб, та підтверджувати необхідними документами, достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації про майновий стан і доходи з цього податку.

Отже, фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Варто врахувати платникам туристичного збору та платникам збору за паркування транспортних засобів

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу фізичних осіб-підприємців, зокрема, податкових агентів із сплати туристичного збору та платників збору за місцем для паркування транспортних засобів.

Варто звернути увагу на заповнення всіх реквізитів податкової звітності, зокрема, графи «місця проживання (ночівлі)» додатку до податкової декларації з туристичного збору та відповідно графи «вид об’єкта оподаткування» додатку до податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів, форми яких затверджено наказом Мінфіну від 09.07.2015 №636 із змінами.

Доречно також зауважити, що подавати декларації та сплачувати місцеві збори необхідно за місцезнаходженням об’єкта оподаткування з метою уникнення наявності одночасного боргу та переплати в інтегрованих картках платників податків за місцем реєстрації та місцем провадження діяльності.

 

Козівське управління Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

Платники Тернопілля сплатили до бюджетів майже 3,5 млрд грн платежів

 

Упродовж першого півріччя цього року платники податків Тернопілля сплатили до бюджетів усіх рівнів 3 млрд 480,5 млн грн податкових платежів. Порівняно з січнем-червнем 2019 року надходження до зведеної казни зросли на 188,2 млн гривень або на 5,7 відсотка більше. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Іван Пунько.

«Із загальної суми надходжень до загального фонду державного бюджету надійшло 1 млрд 458,1 млн грн, місцеві бюджети отримали 2 млрд 19,5 млн грн, що відповідно на 110 млн грн та 79,9 млн грн більше», – конкретизував очільник податкової служби Тернопільщини. 

Посадовець зазначив, що вагому частку в доходах держбюджету склали надходження з податку на додану вартість, податку на прибуток та акцизного податку. «Суб’єкти господарювання нашого краю з початку цього року сплатили 647,6 млн грн податку на додану вартість, 143,9 млн грн податку на прибуток, 8,3 млн грн акцизного податку», – повідомив Іван Пунько.

На думку очільника податкового відомства області, зростання надходжень до бюджетів усіх рівнів – результат усвідомлення платниками необхідності сплачувати податки доброчесно та в повному обсязі.

 

Про зміну видів господарської діяльності треба повідомляти у визначені терміни

Відповідно до п. п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

- прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

- податкова адреса суб’єкта господарювання;

- місце провадження господарської діяльності;

- ставка єдиного податку та група платника податку;

- дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

- дата реєстрації;

- види господарської діяльності;

- дата анулювання реєстрації.

Згідно з п. п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку при зміні відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.

Пунктом 298.6 ст. 298 ПКУ визначено, що при зміні податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (абзац перший п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

З огляду на зазначене та для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності, підприємець, який є платником єдиного податку третьої групи, при зміні видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинен подати заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

 

Період уточнення податку на нерухомість для власників будівель промисловості 

 

Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема, до ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, які набрали чинності 23 травня 2020 року.

Так, відповідно до п. п. «є» п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Згідно з п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 №897), передбачає подання Декларації, зокрема з типом «Звітна» або «Уточнююча».

Таким чином, власникам будівель промисловості необхідно протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 466 подати Декларації з типом «Уточнююча» або «Звітна» (якщо на граничну дату подання Декларації не виникало об’єктів оподаткування), в яких відобразити відповідні зміни податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за періоди починаючи з 23 травня 2020 року.

 

Можливість платника податків сплатити податки та збори через Електронний кабінет

 

Згідно з абзацами першим та другим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, ЄВ (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Платник податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.

З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись в меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

 

Особливості нарахування та сплати акцизного податку підприємцями та юридичними особами

 

В останній день червня цього року в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Особливості нарахування та сплати акцизного податку підприємцями та юридичними особами».

На запитання платників відповідав начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Тернопільській області Роман Савка.

Надаємо найактуальніші питання, які обговорювались під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».

 

Питання: Чи вірно, при відсутності відеоспостереження підприємству можуть відмовити у видачі ліцензії?

Роман Савка: 

Так, вірно. Виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту, біоетанолу здійснюється суб'єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію.

Ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають встановлені цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у ліцензії або відкликання ліцензії.

 

Питання: Чи є обмеження у імпорті спирту?

Роман Савка: Так, до 1 січня 2024 року імпорт спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового здійснюється лише державними підприємствами (організаціями), спеціально уповноваженими на це Кабінетом Міністрів України.

 

Питання: Розкажіть про зміни, що є наслідком дії Закону 466?

Роман Савка: Нагадаю, що з 23 травня набрав чинності Закон України від 16.01.2020 р. №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Ним передбачаються наступні зміни:

- доповнюється перелік підакцизних товарів тютюновмісним виробом для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням;

- надається визначення термінів «електронна сигарета» та «рідини, що використовуються в електронних сигаретах»;

- встановлюється ставка акцизного податку на рідини, що використовуються в електронних сигаретах (3 000 гривень за 1 літр);

- визначається порядок оподаткування рідин, що використовуються в електронних сигаретах та запроваджується маркування ємності (упаковки) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, марками акцизного податку.

 

Питання: Яка відповідальність за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах?

Роман Савка:Необладнання витратомірів-лічильників обсягів спирту чи пального та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20 тис. гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник.

Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 тис. гривень.

 

Відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку – розпорядником акцизного складу – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 млн гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення – 2 млн гривень.

Незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового передбачено накладення штрафу в розмірі 1 тис. гривень за кожний неподаний електронний документ.

 

Питання: Якщо виробляти пальне без ліцензії, який штраф передбачено?

Роман Савка: До суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу при виробництві пального без наявності ліцензії – 1 млн гривень.

 

Козівське управління

Головного  управління ДПС у Тернопільській області

 

Більшість підприємців Тернопільщини обирають другу групу єдиного податку

 

Станом на початок літа цього року на обліку в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області перебувало 34879 приватних підприємців. Майже 97 відсотків, а це 33783 із них є основними платниками, оскільки провадять діяльність.

При цьому популярною серед підприємців є спрощена система оподаткування. Нею користуються 27668 представників малого бізнесу, а 6115 підприємців застосовують загальну систему оподаткування.

Більшість суб’єктів господарювання –  фізичних осіб обрали другу групу єдиного податку, а це 13485 підприємців. Третій групі надали перевагу 9030 осіб. Ще 5153 підприємці застосовують першу групу спрощеної системи оподаткування.

 

Яким чином підприємцю можна отримати довідку про доходи

 

Відповідно до ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон №393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема, із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

Згідно з абзацом першим п. 42 прим. 1. 2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет, зокрема, забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Слід зазначити, що Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді може сформувати виключно фізична особа.

Однак за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету фізична особа – підприємець (далі – ФОП) має можливість надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС. Форма підготовки такої кореспонденції передбачає заповнення або вибір із запропонованих наступних реквізитів:

- регіон в якому знаходиться орган ДПС;

- орган ДПС, до якого відправляється лист;

- тип документа;

- тематика звернення;

- короткий зміст листа;

- сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 2 МБ).

Запит на отримання довідки про доходи (далі – Запит) складається у довільній формі та повинен містити достатню інформацію про особу, яка звертається із Запитом, предмет Запиту.

Датою подання Запиту є дата його реєстрації в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого Запиту до органу ДПС автора електронного Запиту буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації.

Інформацію щодо отримання та реєстрації Запиту в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Враховуючи викладене, ФОП (єдиний податок, загальна система оподаткування) має право надіслати Запит у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси.

Довідка про доходи формується в довільній формі та надсилається платнику податків поштою у термін, передбачений ст. 20 Закону №393.

 

Чи звернення платника податків буде підставою для проведення документальної позапланової перевірки

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що пунктом 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено підстави, за наявності яких проводиться документальна позапланова перевірка.

Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПКУ, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення платника податків (абзац перший п. 78.2 ст. 78 ПКУ).

Підпунктом 19 прим. 1. 1.1 п. 19 прим. 1. 1 ст. 19 прим. 1, ст. 19 прим. 3 ПКУ визначено перелік функцій контролюючих органів, визначені п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, та державних податкових інспекцій. Функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п. п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (абзац перший п. 78.4 ст. 78 ПКУ).

Тобто на підставі поданої заяви платника податків про проведення перевірки після прийняття рішення керівника контролюючого органу, яке оформлюється наказом, проводиться документальна позапланова перевірка.

Поряд з цим, контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків (абзац другий п. 78.2 ст. 78 ПКУ).

 

Куди платники ПДВ відображають копійки від заокруглень

 

Пунктом 4 постанови Правління Національного банку України від 15 березня 2018 року №25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» (далі – Постанова №25) встановлено обов’язок юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та форми власності і фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність, з 01.07.2018 у разі відсутності монет дрібних номіналів проводити заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) та загальних сум розрахунків в акті про видачу коштів чи іншому документі, що оформляється під час повернення коштів у разі повернення товару за правилами, встановленими вказаним пунктом.

Під заокругленням (округленням) слід розуміти математичну операцію, яка полягає в заміні числа в бік збільшення або зменшення з відповідною точністю.

Заокруглення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг) у значенні цих термінів, визначених законодавством України.

Відповідно до п. п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ПДВ становить 20 відс., 7 відс. бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з п. п. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Підпунктом 188.1 ст. 188 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

- газу, який постачається для потреб населення;

- електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Таким чином, кошти, отримані в результаті заокруглень відповідно до Постанови №25, не включаються до бази оподаткування ПДВ.

 

Козівське управління  Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

Майновий комплекс різний за своїм функціональним призначенням: відображаємо у декларації з податку на нерухомість

 

Відповідно до п. п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Формою Декларації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408, передбачено заповнення додатка 2 «Розрахунок № _ у частині об’єктів нежитлової нерухомості», у колонці 2 «Код типу об’єкта» якого зазначається код типу об’єкта відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 із змінами та доповненнями (далі – Класифікатор).

Відповідно до Класифікатора будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень, повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.

Пунктом 2 частини першої ст. 2 Закону України від 01 липня 2014 року №1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами і доповненнями встановлено, що єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, – Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).

Згідно з п. п. 2 п. 29 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141 до Державного реєстру прав вносяться відомості про об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, зокрема:

- тип об’єкта нерухомого майна;

- опис об’єкта нерухомого майна із зазначенням об’єктів, що є приналежністю головної речі (присвоєна літера, римська або арабська цифра відповідно до технічного паспорта, загальна та (за наявності) житлова площа) (у разі коли об’єкт нерухомого майна є головною річчю);

- відомості про складові частини об’єкта нерухомого майна (найменування та/або присвоєна літера, загальна та (за наявності) житлова площа) (коли об’єкт нерухомого майна є складною річчю).

Враховуючи зазначене, у колонці 2 «Код типу об’єкта» додатка 2 до Декларації відображається відповідний тип (код) складових частин об’єкта нежитлової нерухомості – майнового комплексу, який визначається на підставі документів про право власності з врахуванням їх класифікаційних ознак та функціонального призначення відповідно до Класифікатора.

 

Коли змінено місце провадження господарської діяльності, а платник єдиного податку не повідомив про це

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. п. 3 п. 298.3.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява) включаються відомості (за наявності), зокрема, про зміну місця провадження господарської діяльності.

При зміні податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ).

Також слід враховувати, що у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений ст. 293 ПКУ для відповідної групи таких платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).

При зміні податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (абзац перший п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

При зміні відомостей, передбачених підпунктами 1-5 п. 299.7 ст. 299 ПКУ, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви (п. 299.8 ст. 299 ПКУ).

Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 №308.

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ст. 300 ПКУ).

ПКУ не передбачена відповідальність за неподання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку заяви при зміні місця провадження господарської діяльності.

Водночас згідно з абзацом першим п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Крім того, якщо зміна місця провадження господарської діяльності призводить до збільшення розміру ставки єдиного податку, зокрема, при здійсненні платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, то до платника, яким не подано заяву про зміну місця провадження діяльності, застосовується відповідальність, передбачена п. 122.1 ст. 122 ПКУ.

 

Ведення бізнесу у світлі останніх новацій податкового законодавства

Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Іван Пунько під час Інтернет-конференції поспілкувався із дописувачами щодо ведення бізнесу у світлі останніх новацій податкового законодавства.

Найцікавіші питання та відповіді на них надаємо увазі читачів.

 

Питання: На сьогодні складна ситуація у зв’язку з карантином, але нам підприємцям треба працювати. Я не можу отримати консультацію у Центрів обслуговування, тому що він закритий. І у мене не однієї така ситуація. Який у нас вихід? Додзвонитися за вказаними податковою телефонами важко. Який вихід ви вбачаєте?

Іван Пунько

Так, ситуація складна як для суб’єктів господарювання, так і самих працівників податкових органів.

Для того, аби зняти навантаження із телефонних дзвінків та ЦОПів, з 1 липня 2020 року Електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання індивідуальних податкових консультацій в електронній формі. Запит на індивідуальну податкову консультацію в електронній формі необхідно підписати з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

 

Питання: Місцеві податки і збори відіграють велику роль у наповненні місцевих бюджетів. Їх багато, це податок на майно (у т. ч. плата за землю, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортний податок), єдиний податок, туристичний збір, збір за паркування транспортних засобів. Як пише у Податковому кодексі України, ставки має прийняти орган місцевої влади до 15 липня. Якщо не буде прийнято, що ляже на плечі платників?

Іван Пунько

Якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов’язковими згідно з нормами Податкового кодексу, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм Податкового кодексу із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.

Таким чином, органи місцевого самоврядування у поточному році можуть не приймати рішення про встановлення місцевих податків та зборів на 2021 рік.

 

Питання: Дочка навчається, вже другий рік поспіль повертаю кошти за навчання, читаю, що змінені терміни подання декларацій для громадян. А податкова знижка зазнала змін у поданні?

Іван Пунько

Ні, громадяни, які мають намір скористатися правом на податкову знижку, можуть подавати Декларацію до завершення поточного року, тобто по 31 грудня 2020 року (включно).

 

Питання: Підтвердіть або спростуйте, чи дійсно так звані «сплячі» підприємці не будуть сплачувати єдиний внесок?

Іван Пунько

Карантинне законодавство передбачає звільнення самозайнятих осіб, фізичних осіб – підприємців, які мають основне місце роботи, від сплати за себе єдиного соціального внеску за місяці, за які роботодавець сплатив страховий внесок за них, з 1 січня 2021 року. Для фізичних осіб – підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства скасовується обов'язок сплачувати мінімальний розмір єдиного соціального внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку).

 

Питання: Я мала борг із єдиного внеску, сплатила його, а тепер мені його повернуть?

Іван Пунько

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені не підлягають поверненню.

 

Питання: Як буде проведено процедуру списання боргу з єдиного внеску?

Іван Пунько

Так, буде списання для тих фізичних осіб-підприємців (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, які за період з 01.01.2017 по 03.06.2020  не отримали дохід (прибуток) від їх діяльності, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб. Таким платникам необхідно протягом 90 календарних днів, починаючи з 03.06.2020 року, подати для:

- фізичних осіб-підприємців (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи-підприємця – заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітність з єдиного внеску за період з 01.01.2017 по 03.06.2020, якщо вона не була подана раніше;

- осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку – заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітність з єдиного внеску за період з 01.01.2017 по 03.06.2020, якщо вона не була подана раніше.

Після того, як буде підтверджено вчинення вищевказаних дій, тобто отримання відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску, та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган проводить камеральну перевірку згідно чинного законодавства  та у разі відсутності отриманих доходів за період з 01.01.2017 по 03.06.2020 приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову.

 

Питання: Що з впровадженням касових апаратів, нових змін?

Іван Пунько

Важливо зазначити, що впровадження застосування програмних РРО перенесено з 19 квітня 2020 року на 1 серпня 2020 року.

Нагадаю, що запроваджується низка новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій, зокрема, суб’єктам господарювання буде дозволено при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами застосовувати програмні РРО, в якості яких можливо буде використовувати будь-який пристрій (смартфон, планшет, комп’ютер тощо), який за допомогою спеціального програмного забезпечення може фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС.

Звертаю увагу, що для уникнення втрат, у першу чергу суб’єктів малого та мікробізнесу (дрібних підприємців), відповідне програмне забезпечення буде надаватися ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно.

Міністерство фінансів України спільно з ДПС України завершують підготовку до запуску безкоштовного фіскального додатку для програмного РРО, який найближчим часом розпочне роботу в тестовому режимі.

Про актуальні питання-відповіді пов’язані із запровадженням програмних РРО можна ознайомитися на порталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/422912.html.

 

Питання: Майно перебуває у податковій заставі, реалізували без погодження податкової. Що змінено?

Іван Пунько

Зауважу, що 1 січня 2021 року набирає чинності стаття 116 Податкового кодексу України, якою, зазначено, що за відчуження платником податків майна, що перебуває в податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу передбачено штраф в розмірі вартості відчуженого майна.

 

Більшість мільйонерів Тернопільщини збагатились від спадку та дарунків

 

Лічені дні залишились до завершення кампанії декларування громадянами своїх доходів, тому варто поспішити, щоб легалізувати прибутки. З початку цього року 28 жителів Тернопільщини заявили про отримання торік мільйонних статків вони задекларували 147,5 млн грн доходу.

Серед основних джерел, з яких отримали мільйонні доходи, такі: спадщина чи дарування (6 осіб), продаж нерухомого та рухомого майна (4 особи), незалежна професійна діяльність (4 особи), іноземні доходи (3 особи), інвестиційні прибутки (2 особи) тощо.

Мільйонери мають додатково сплатити 4 млн 118,2 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 525,4 тис. грн військового збору.

Цікаво, що переважна більшість жителів нашого краю, які заявили про мільйонні доходи, – чоловіки. Їх є 18 осіб серед декларантів, а 10 – жінки. До речі, найстаршому мільйонеру 89 років, а наймолодшому – 32 роки.

 

Перша подія (відвантаження товарів) відбулася до реєстрації платника ПДВ: чи буде відображення у звітності з ПДВ

 

Якщо згідно з п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому згідно з п. п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування згідно з розд. V ПКУ – метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ.

Враховуючи зазначене, якщо у платника ПДВ перша подія (відвантаження товарів, оформлення документа на постачання послуг або зарахування коштів від покупця) відбулася до його реєстрації платником ПДВ, а друга подія відбулася після такої реєстрації платника ПДВ, то податкове зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховується, за умови, що такий платник не обрав касовий метод визначення податкового зобов’язання.

Якщо ж платником ПДВ застосовується касовий метод визначення податкових зобов’язань, то у разі надходження за фактом оплати поставлених товарів/послуг після його реєстрації платником ПДВ, він зобов’язаний задекларувати податкові зобов’язання з ПДВ та сплатити їх у встановленому законодавством порядку.

Крім цього, якщо платник до його реєстрації платником ПДВ, на дату виникнення першої події, зобов’язаний був зареєструватись платником ПДВ, у зв’язку з досягненням обсягу оподатковуваних операцій 1000000 грн, але не зареєструвався, то податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються, а право на податковий кредит не надається.

 

Козівське управління Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

На Тернопільщині сплачено 30,7 млн грн податкового боргу

 

У січні-травні 2020 року від погашення податкового боргу зведений бюджет отримав 9,7 млн грн, з них державна скарбниця – 7,4 млн гривень.

Упродовж п’яти місяців 513 юридичних осіб, які допустили податкову заборгованість на початок 2020 року, зменшили її на загальну суму 30,7 млн гривень. При чому 343 суб’єкти господарювання виплатили борг повністю на суму 16,3 млн гривень.

З початку цього року фахівці податкової служби направили до суду 41 звернення щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок стягнення готівкових (безготівкових) коштів на суму податкового боргу 25,2 млн гривень. Задля стягнення активів фізичних осіб через органи державної виконавчої служби до суду направили 62 позови. Заявлена у них сума податкового боргу склала 5,5 млн гривень.

Від реалізації безхазяйного майна цьогоріч до зведеного бюджету надійшло 145,1 тис. гривень. З них державний бюджет отримав 70,3 тис. гривень, а до місцевих бюджетів надійшло 74,8 тис. гривень.

 

Кому видадуть довідку про взяття на облік платника податків

 

Довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню в ЄДР за формою №34-ОПП, надається таким платникам податків:

- фізичним особам, які здійснюють незалежну професійну діяльність: адвокатам, нотаріусам, приватним виконавцям, судовим експертам, арбітражним керуючим;

- відокремленим підрозділам іноземних компаній, організацій, у тому числі постійним представництвам нерезидента;

- військовим частинам;

- уповноваженим особам договорів про спільну діяльність та управителям майна.

Термін дії довідки за формою №34-ОПП є необмежений, крім випадків:

1) для фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, зазначається строк, якщо такий строк вказаний у свідоцтві про реєстрацію чи іншому документі (дозволі, сертифікаті тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності;

2) для договору про спільну діяльність зазначається строк дії договору про спільну діяльність, якщо такий строк указаний у договорі;

3) для договору управління майном зазначається строк дії договору управління майном, указаний у договорі, або п’ять років, якщо сторони не визначили строку дії договору управління майном;

4) якщо платник податків створений на визначений строк чи перебуває на обліку в контролюючому органі до визначеного терміну, зазначається відповідна дата.

 

Коли роботодавець відправив на відпочинок чи оздоровлення працівника

 

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначений п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Також доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (п. п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Водночас ст. 165 ПКУ визначені доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію осіб з інвалідністю, на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (абзац другий п. п. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Зазначена норма п. п. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 ПКУ надає право роботодавцю не оподатковувати вартість путівок, наданих безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки), якщо її вартість (розмір знижки) не перевищує у 2020 році, як для свого працівника, так і для членів його сім’ї (дружина та дитина) у розмірі 70845 грн, тобто 23615 грн на особу, при дотриманні умов, що визначені у цьому підпункті, зокрема, один раз на календарний рік.

Крім того, згідно з п. п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п. п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

 

Юрособі на єдиному податку доведеться звітувати, навіть не отримавши доходів

 

Згідно з абзацом першим п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 ПКУ) (абзац другий п. 294.1 ст. 294 ПКУ).

Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 статті 296 ПКУ (п. 296.7 ст. 296 ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями (далі – податкова декларація).

У податковій декларації юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи відображають обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою (п. п. 296.5.4 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (п. 292.14 ст. 292 ПКУ).

При перевищенні протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п. п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ у розмірі 7 млн грн, суб’єкт господарювання зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення (п. п. 3 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Тобто щоквартальне відображення факту не перевищення встановленого обсягу доходу у податковій декларації є показником, який підлягає декларуванню суб’єктом господарювання як платником єдиного податку.

Таким чином, юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, у яких протягом звітного періоду відсутні доходи, що підлягають оподаткуванню єдиним податком, але у попередніх звітних періодах цього ж року було отримано та задекларовано дохід, то за поточний звітний період відповідно до п. 296.7 ст. 296 ПКУ платники мають знову задекларувати отриманий ними раніше дохід (без сплати єдиного податку).

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

 

 

Про податкові зміни – через Контакт-центр ДПС України

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що пропонує отримувати безкоштовно інформацію про зміни в законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на Державну податкову службу України.

Відтепер звернутися до Контакт-центру ДПС можна через чат на вебпорталі та месенджери. Контакт-центр Державної податкової служби України має чат в «ЗІР» та в месенджерах – viber і telegram.

Приєднатися до Контакт-центру ДПС можна з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/, а також безпосередньо з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу https://zir.tax.gov.ua/ або його мобільної версії.

 

Нові ознаки доходів для заповнення форми №1ДФ

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що 1 липня 2020 року набере чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.05.2020 №241 «Про внесення Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку».

Зокрема, наказом Мінфіну №241 внесено зміни в додаток до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4. Зміст форми №1ДФ не зміниться.

У Розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» Додатку чинні назви ознак доходів приводяться у відповідність до норм Податкового кодексу України, а саме:

1) ознаку 153 «Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку» розділено на дві:

- 153 «Сума поворотної фінансової допомоги наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому»;

- 197 «Сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку»;

2) розділено види доходів з ознаки 106:

- 106 «Надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду»;

- 195 «Надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду суборенду, емфітевзис»;

- 196 «Надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в лізинг, оренду або суборенду».

3) зі змісту ознаки доходу 125 видалено інформацію про внески за договорами довгострокового страхування життя;

4) викладено у новій редакції ознаку доходу 128.

Під цією ознакою будуть зазначатися суми державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів. Під цієї ознакою також потрібно буде зазначати допомогу по вагітності та пологах.


 Встигніть задекларувати доходи, аби не отримати штраф

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу, що кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2019 року, завершується. Останній день подання декларації за звітний 2019 рік – 30 червня 2020 року.

Податкові зобов’язання, визначені фізичними особами у таких деклараціях, мають бути сплачені до 1 жовтня 2020 року.

Декларація подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859.

Нагадаємо, що обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи виникає у платників податків при отриманні ними:

- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема:

·                    доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам;

·                    успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційних доходів;

- іноземного доходу;

- та в інших передбачених Податковим кодексом України випадках.

Для зручності декларантів на субсайті Територіальних органів ДПС у Тернопільській області створено спеціальний банер «Деклараційна компанія 2020» за посиланням https://tr.tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2020/, в якому розміщена детальна інформація з питань декларування доходів громадян.

 

На Тернопільщині податковою знижкою вже скористалися 2860 жителів

 

Деклараційна кампанія 2020 року наближається до свого завершення. Жителям Тернопілля варто поспішити задекларувати неоподатковані доходи. Ті ж, хто бажає скористатися своїм правом на податкову знижку, можуть подати декларації до кінця року. Упродовж січня-травня цього року правом на податкову знижку скористалися 2860 наших краян. Вони задекларували 36 млн грн витрат.

Більшість із них, а це 2459 осіб, подали декларації на отримання податкової знижки в зв’язку з понесеними витратами на навчання. Повернути надмірно сплачений податок на доходи фізичних осіб, бо були сплачені страхові внески за договорами довгострокового страхування життя, виявили бажання 338 декларантів. Сплата відсотків за іпотечними кредитами стала підставою для податкової знижки 21 особи, а витрати на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла – 7.

Правом на відшкодування податку вже скористалися також 5 краян, у яких були витрати на оплату допоміжних репродуктивних технологій та усиновлення дітей, стільки ж витрачались на переобладнання транспортних засобів. Повернуть кошти і шести жертводавцям та 19 жителям краю, які мали інші витрати.

За наслідками перерахунків декларантам повернуть 8,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб. Майже 70 відсотків цієї суми наші краяни вже отримали.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

УВАГА!!!

Підходить до кінця термін для подання річної декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік

Громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 1 липня 2020 року. Останній день подання декларації – 30.06.2020. Податкові зобов’язання, визначені такими фізичними особами у деклараціях, мають бути сплачені до 1 жовтня 2020 року.

Нагадаємо, Законом України від 17.03.2020 №533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню орона вірусної хвороби (COVID-19)» встановлено, що річна декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік, визначена статтею 179 Податкового кодексу України, подається до 1 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу, коли така декларація може бути подана пізніше вказаного строку. При цьому вимоги підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 у 2020 році не застосовуються.

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею річній декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік. При цьому абзац перший пункту 179.7 статті 179 у 2020 році не застосовується.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему  «Питання застосування РРО 2020» відбудеться в приміщенні Монастириської  ДПІ  Козівського управління Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області 

 

В п’ятницю 19 червня 2020 року у приміщенні Монастириської ДПІ Козівського управління Головного управління Державної одаткової служби у Тернопільській області з 11.00 по 12.00 відбудеться «гаряча лінія» на тему «Питання застосування РРО 2020».

На запитання громадян відповідатиме Соболик Галина Миколаївна СДРІ відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Козівського управління Головного управління ДПС у Тернопільській області  за  номером телефону  03555  (2-15-90).

 

Козівське управління Головного управління

ДПС у Тернопільській області

 

 

Чи можна відкликати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування

 

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;

4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Згідно з п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п. п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п. п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Норми Податкового кодексу України не передбачають можливості відкликання фізичними особами – підприємцями поданих ними заяв про застосування спрощеної системи оподаткування.

 

На Тернопіллі землевласники та землекористувачі сплатили понад 112 млн гривень

 

Власники та орендарі земельних ділянок Тернопільщини сплатили до місцевих бюджетів 112 млн 288,6 тис. грн плати за землю. Це перевищило очікувані надходження на 7,9 відсотка. Додаткові надходження з цього платежу склали 8 млн 266,8 тис. гривень.

Загалом внесок юридичних осіб, які у своїй господарській діяльності використовують землю, до місцевих скарбниць – 97 млн 283,4 тис. гривень. Сплата більша від прогнозованих показників на  10,1 відсотка або плюс 8 млн 961,6 тис. грн цього майнового платежу.

Фізичні особи сплатили з початку цього року 15 млн 5,2 тис. грн плати за землю.

Нагадаємо, що плата за землю є одним із різновидів майнових податків, яка у повному обсязі надходить у розпорядження територіальних громад. Відтак органи місцевого самоврядування зацікавлені у легальному використанні земельних ділянок, впорядкування земельних відносин, належній сплаті відповідних платежів. Самі ж землекористувачі та власники земельних ділянок мали б відповідально ставитися до своєчасної сплати податку, оскільки це їхній внесок у розвиток інфраструктури територіальної громади.

 

Виробляти спирт зможуть суб’єкти господарювання незалежно від форм власності

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що Законом України від 03.12.2019 №318-IX (далі ‑ Закон) внесено зміни до Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Метою зазначених змін є скасування державної монополії на виробництво спирту та сприяння детінізації ринку спирту та лікеро-горілчаної продукції, а також становлення в Україні цивілізованого конкурентного ринку спирту та лікеро-горілчаних виробів.

Зазначені зміни, зокрема, передбачають:

– скасування державної монополії на виробництво спирту;

– надання можливості суб’єктам господарювання будь-якої форми власності здійснювати діяльність з виробництва спирту за умови одержання відповідної ліцензії;

– повну лібералізацію експорту спирту з України.

Для захисту вітчизняного товаровиробника Законом також передбачено, що імпорт спирту до 1 січня 2024 року зможуть здійснювати лише уповноважені Кабінетом Міністрів України державні підприємства.

Більш детально про це йдеться на сайті ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/422369.html.

 

Борги з єдиного внеску буде списано за певних вимог

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу, що Закон України від 13.05.2020 р. №592-IX "Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників" (далі – Закон №592) набирає чинності з 01.01.2021 року, окрім п. 5 розділу I Закону №592, який набрав чинності з 03.06.2020 року.

Тому із 03.06.2020 р. діють норми, які стосуються списання суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) з числа фізичних осіб - підприємців (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за період з 01.01.2017 р. до дня набрання чинності Законом №592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Для цього платники упродовж 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом №592 подають:

- фізичні особи-підприємці (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) – держреєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи-підприємця заяву про держреєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітність з ЄВ за період з 01.01.2017 р. до дня набрання чинності Законом №592, якщо вона не була подана раніше;

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, – до податкового органу за основним місцем обліку заяву про зняття з обліку як платника ЄВ та звітність з ЄВ за період з 01.01.2017 р. до дня набрання чинності Законом №592, якщо вона не була подана раніше.

Після того, як буде підтверджено вчинення вищевказаних дій, податковий орган протягом 15 робочих днів проведе камеральну перевірку, за результатами якої прийме рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову.

Податковий орган може відмовити списувати суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01.01.2017 р. до дня набрання чинності Законом №592;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті.

Якщо ж суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті, тоді податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Вимогу про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважатимуть відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені не підлягають поверненню.

Крім того, Закон №592 передбачає звільнення самозайнятих осіб, фізосіб – підприємців, які мають основне місце роботи, від сплати за себе єдиного соціального внеску за місяці, за які роботодавець сплатив страховий внесок за них, з 1 січня 2021 року. Для фізичних осіб – підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства скасовується обов'язок сплачувати мінімальний розмір єдиного соціального внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку).

 

 

Козівське управління Головного управління

ДПС у Тернопільській області

Як діяти, якщо не видали фіскальний чек?

16.06.2020 - Пресслужба Державної податкової служби України

Невидача чека або видача підробленого чека під час продажу товарів чи наданні послуг – це одна з проблем, з якою зустрічаються споживачі.

Що робити, якщо вам не видали чек?

З огляду на досить часті випадки обману споживачів – видачі чека невстановленої форми або взагалі відмови у видачі фіскального чека Державна податкова служба України просить звертатися:

- за номером телефону:

0800 501 007 (напрямок «4») 

- або написати скаргу на адресу:

idd@tax.gov.ua 

Пам’ятайте: ваші права мають бути захищеними!

Подано зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу та залишків пального на акцизному складі: виправляємо помилку

 

Форма довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (далі – Довідка) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 №944 (далі – Наказ №944).

Згідно з п. 5 Наказу №944 основна Довідка формується після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та надсилається не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою. Коригуючі Довідки формуються і надсилаються протягом трьох календарних днів з дати виявлення помилки (помилок) у наданій у Довідках інформації. Коригуюча Довідка подається не частіше одного разу на добу.

Коригування може бути трьох видів:

- вид 1 – вилучення вже наданої інформації: у вибраній таблиці коригуючої Довідки зазначаються дані рядка (у тому числі номер рядка), вказані в основній Довідці з урахуванням усіх наданих коригувань, при цьому, у колонці «Тип дії» таблиці коригуючої Довідки зазначається тип дії «2»;

- вид 2 – додання нової інформації: у вибраній таблиці коригуючої Довідки зазначається новий номер рядка, заповнюються всі поля цього рядка, у колонці «Тип дії» таблиці коригуючої Довідки зазначається тип дії «1».

- вид 3 – зміна раніше наданої інформації: спочатку здійснюється коригування виду 1, потім коригування виду 2.

Отже, для виправлення помилки у поданій платником основній Довідці платнику необхідно протягом трьох календарних днів з дати виявлення такої помилки подати коригуючу Довідку з проведенням відповідного коригування.

Якщо зміни вносяться в одну таблицю Довідки та коригується один рядок, то заповнюється лише той рядок таблиці, який підлягає коригуванню.

У клітинках таблиць коригуючої Довідки, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

 

Жителі Тернопільщини отримали 13076 відкритих ключів цифрового підпису

 

Впродовж січня-травня цього року в 17 Центрах обслуговування платників територіальних підрозділів Головного управління ДПС у Тернопільській області побували 71235 візитерів. Податківці Тернопільщини надали їм 38699 адміністративних послуг. Відрадно, що жителі області активно користуються електронними сервісами, застосовуючи ключі цифрового підпису. Адже у зв’язку із епідемічною ситуацією, що склалася в області, спілкування в дистанційному форматі – безпечний шлях для отримання інформації та послуг.

Більше ніж третину усіх адміністративних послуг надали працівники Тернопільського управління – 13052 (33,7%), трохи менше Кременецького управління – 7737 (20%), Чортківського управління – 6228 (16,1%), Теребовлянського та Козівського відповідно 5656 (14,6%) та 3808 (9,8%), а також ГУ ДПС в області – 2218 (5,7%).

Найчастіше зверталися відвідувачі, щоби отримати відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. Такою послугою скористалися 12646 жителів області. Також значну кількість послуг надали з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника – 11153. З метою отримання витягів з реєстру платників єдиного податку, реєстрації платником єдиного податку та реєстрації книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку звернулись відповідно 2668, 2529 та 2232 особи.

У приміщенні Центру обслуговування платників Тернопільської ДПІ працівники сектору реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДПС України надають послуги з безкоштовної видачі посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису для юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадян. Упродовж січня-травня 2020 року працівники підрозділу згенерували 13076 відкритих ключів електронного цифрового підпису. Це більш, ніж вдвічі порівняно з аналогічним періодом минулого року.

 

Податкова вимога: строки надсилання та відомості що повинна містити

 

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

 

Довідка про сплату ЄВ для отримання допомоги по частковому безробіттю на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби

 

Відповідно до частини дев’ятої ст. 47 прим. 1 Закону України від 05 липня 2012 року №5067-VI «Про зайнятість населення» постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року №306 затверджено Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – Порядок), згідно з п. 2 якого допомога по частковому безробіттю на період карантину (далі – допомога), надається міськими, районними і міськрайонними центрами зайнятості та філіями регіональних центрів зайнятості роботодавцям із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва, в тому числі фізичним особам – підприємцям (далі – роботодавці), для виплати допомоги працівникам у разі втрати ними частини заробітної плати, а також фізичним особам – підприємцям, які є застрахованими особами, – у разі втрати ними частини доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності внаслідок карантину.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що допомога надається за кожну годину, на яку працівникові скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду.

Допомога надається фізичній особі – підприємцю, яка є застрахованою особою, із розрахунку двох третин бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). База нарахування розраховується виходячи із середнього розміру місячної бази нарахування єдиного внеску за рік, що передує року звернення, відповідно до Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Звіт).

Для фізичних осіб – підприємців, які є застрахованими особами, та відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) звільнені від сплати єдиного внеску, допомога надається з розрахунку двох третин розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Розмір зазначеної допомоги не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Сума допомоги надається роботодавцям, у тому числі фізичним особам – підприємцям, які є застрахованими особами, із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності та протягом 30 календарних днів після завершення карантину в разі сплати роботодавцем або фізичною особою – підприємцем, який є застрахованою особою, єдиного внеску протягом шести місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності (п. 5 Порядку).

Згідно з нормами п. п. 4 п. 9 Порядку для отримання допомоги роботодавець подає до центру зайнятості за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску довідку про сплату єдиного внеску за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності, на підставі звітних відомостей, що надаються до Пенсійного фонду України, крім фізичних осіб – підприємців, які є застрахованими особами та відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону №2464 звільнені від сплати єдиного внеску.

Фізична особа – підприємець, яка є застрахованою особою та звертається за отриманням допомоги, подає відомості щодо себе за формою згідно з додатком 2 до Порядку, де зазначає середній розмір місячної бази нарахування єдиного внеску відповідно до Звіту (п. п. 3 п. 9 Порядку).

 

Податкова декларація з податку на прибуток підприємств: виправлення помилок минулих періодів

 

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (далі – Декларація).

Декларація може подаватися платником податку як звітна (звітна нова), так і уточнююча (відповідні відмітки проставляються у полі 1 заголовної частини Декларації). При цьому якщо Декларація подається як уточнююча, то у полі 3 її заголовної частини зазначається звітний (податковий) період, за який здійснюється уточнення.

Якщо виправлення помилок здійснюється у звітній (звітній новій) Декларації за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено помилки, то в додатку ВП до Декларації платник податку відображає правильні показники за податковий період, який уточнюється, та порівнюючи їх з відповідними рядками Декларації, що уточнюється, визначає суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання з податку на прибуток, пеню та суму штрафу. Сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, пеня та сума штрафу з додатка ВП переноситься до частини «Виправлення помилок» Декларації.

Додаток ВП до Декларації складається з трьох таблиць:

- в таблиці 1 відображаються уточнюючі показники основної Декларації (рядки 1-25, 35);

- в таблиці 2 відображаються результати виправлення помилок, які переносяться до рядків 26-29, 31-33 Декларації;

- в таблиці 3 зазначається фінансова звітність за звітний (податковий) період, що уточнюється.

Платники податку, у яких базовим періодом є календарний рік, розраховують збільшення (зменшення) податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (рядок 26 Декларації, рядок 26 таблиці 2 додатка ВП до Декларації), виходячи з податку на прибуток, зазначеного такими платниками у рядку 19 Декларації.

Якщо виправлення проводиться в уточнюючій Декларації, то додаток ВП до Декларації не заповнюється, а вірні показники доходів, фінансового результату до оподаткування, різниць, які виникають відповідно до Податкового кодексу України, об’єкта оподаткування податком на прибуток зазначаються в такій Декларації. На підставі порівняння податкового зобов’язання такої Декларації та Декларації, що уточнюється, визначається сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, пеня та сума штрафу, які відображаються у частині «Виправлення помилок» Декларації (рядки 26-27, 29-30, 31, 33-34).

При цьому платники податку мають право подати доповнення до такої Декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною Декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

У Декларації за звітний податковий період, наступний за періодом, за який було здійснено виправлення, відображаються показники з урахуванням проведених виправлень.

 

На потреби тернопільських громад надійшло понад 1,4 мільйона транспортного податку

 

Одним із майнових податків, який у повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів, є транспортний податок. Цьогоріч упродовж січня-травня власники елітних авто Тернопільщини спрямували до скарбниць територіальних громад 1 млн 413,5 тис. грн транспортного податку. Бюджети додатково отримали 428 тис. грн цього платежу. Адже сплата перевищила очікувані надходження на 43,4 відсотка.

При цьому 304,3 тис. грн додаткових надходжень сплатили юридичні особи, а це плюс 56,8 відсотка до очікуваних. Загалом вони перерахували цьогоріч до місцевих бюджетів 839,8 тис. грн транспортного податку.

Фізособи упродовж п’яти місяців 2020 року сплатили 573,8 тис. грн цього майнового платежу. Порівняно з прогнозованими показниками надходження зросли на 123,8 тис. гривень або плюс 27,5 відсотка.

Нагадаємо, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з дати випуску яких минуло не більше п’яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року, тобто 1 771 125 грн – у 2020 році. Цьогоріч до переліку потрапили такі марки автомобілів: AstonMartin, Audi, Bentley, BMW, Cadillac, Chevrolet, Dodge, Ferrari, Ford, GMC, Lamborghini, LandRover, Lexus, Lincoln, Maserati, Mclaren, Mercedes-Benz, Polestar, Porsche, RezvaniBeast, Rolls-Royce, Tesla, Toyota. Загалом кількість моделей автомобілів, що підлягають оподаткуванню у 2020 році, становить — 172.

 

Варто нагадати про оподаткування доходів нерезидента

 

Відповідно до п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ. Для цілей п. 141.4 ст. 141 ПКУ такими доходами є:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються резидентом;

в) роялті;

г) фрахт та доходи від інжинірингу;

ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами на користь нерезидента – лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;

д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту;

е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до розд. ІІІ ПКУ;

є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів щодо брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів;

й) доходи від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України, що належать нерезиденту;

к) інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Згідно з п. п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Форма, щоб подати розрахунок частини чистого прибутку (доходу)

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що з 27 лютого 2020 року набули чинності зміни, внесені п. 7 Закону України від 16 січня 2020 року №465-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» до Закону України від 21 вересня 2006 року №185 «Про управління об’єктами державної власності» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №185).

Так, частину п’яту ст. 11 Закону №185 доповнено новими положеннями, відповідно до яких господарські товариства один раз на рік подають до податкового органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку в порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

При цьому, платники частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку несуть відповідальність за неподання або несвоєчасне подання до податкових органів розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку або за порушення правил нарахування та сплати (перерахування) таких платежів у порядку, передбаченому ПКУ.

Водночас 23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466), згідно з яким внесено зміни до пп. 46.1 та 46.2 ст. 46 ПКУ, в яких передбачено, що платники частини чистого прибутку (доходу) та/або дивідендів на державну частку, визначені Законом №185, подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.

Крім того, розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації.

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями визначено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №138 (далі – Порядок №138).

Пунктом 3 Порядку №138 встановлено, що частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у Податковій декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (далі – Декларація).

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання Декларації.

Форма Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затверджена наказом Державної податкової служби України від 16.05.2011 № 285 (далі – Розрахунок № 285).

Слід відмітити, що п. 46.6 ст. 46 ПКУ встановлено, що якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Крім того, п. 46.4 ст. 46 ПКУ передбачено, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання всупереч нормам ПКУ з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

При необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

Враховуючи наведене вище, акціонерні товариства, які є платниками дивідендів на державну частку/частини чистого прибутку (доходу) (у разі не прийняття рішення про виплату дивідендів у встановлений Законом №185 термін), з метою виконання вимог Закону №185 та ПКУ щодо звітування можуть скористатись формою Розрахунку №285 для звітування перед контролюючими органами та подати до такого розрахунку доповнення, складені за довільною формою.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у тернопільській області

 

Відтермінування впровадження програмного РРО дає змогу удосконалити програмний додаток

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що Міністерство фінансів України спільно з ДПС України завершують підготовку до запуску безкоштовного фіскального додатку для програмного РРО, який найближчим часом розпочне роботу в тестовому режимі.

Протягом місяця представники бізнесу матимуть можливість ознайомитись з функціоналом додатку в Електронному кабінеті, протестувати його та надати пропозиції щодо його вдосконалення.

Вже з 01 серпня 2020 року продукт буде доступний для повноцінного використання для всіх бажаючих на безоплатній основі.

Водночас обов’язковим використання програмного РРО для певних видів діяльності платників єдиного податку ІІ-IV груп фізичних осіб – підприємців стане з 01 січня 2021 року.

Нагадаємо, що запровадження програмного РРО передбачено Законом України від 20 вересня 2019 року №128- IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».

Запуск продукту повинен був розпочатись ще 19 квітня 2020 року, але у зв’язку з карантинними заходами цей термін було перенесено. Це надало змогу доопрацювати інтерфейс програмного забезпечення, в тому числі роботи в режимі оф-лайн.

 

Від підприємств Тернопільщини до бюджету надійшло 159,4 млн грн податку на прибуток

 

Упродовж січня-травня цього року суб’єкти господарювання Тернопільщини сплатили до Зведеного бюджету України 159,4 млн грн податку на прибуток. Це перевищило очікувані надходження на 6,8 відсотка або плюс 149,2 тис. гривень. Приріст платежу до аналогічного періоду минулого року склав 8,9 млн грн або на 5,9 відсотка більше.

До державної скарбниці спрямовано 142,1 млн гривень цього платежу, що на 135,1 тис. грн. більше, ніж очікувалось. Місцеві бюджети поповнились на 17,3 млн грн податку на прибуток. Вони додатково отримали 14,1 тис. грн, оскільки сплата перевищила прогнозовані показники на 22,9 відсотка.

Загальний фонд зведеного бюджету за вищевказаний період отримав 3 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій.

 

Коли платник податку на прибуток враховує критерій доходу 40 млн грн

 

Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць з 20 до 40 млн грн (набули чинності 23 травня 2020 року) та до п. 137.5 ст. 137 ПКУ у частині підвищення вартісного критерію річного доходу для застосування річного звітного періоду (набудуть чинності з 01 січня 2021 року).

Таким чином, платники податку на прибуток підприємств, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищить 40 млн грн, зможуть:

- прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік;

- застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств.

При цьому у 2020 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств застосовується платниками, у яких річний дохід за 2019 звітний рік не перевищує 20 млн гривень.

 

Зміни: ПДВ-звітність – помісячно

З 23 травня 2020 року набув чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466-ІХ).

Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до ст. 202 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких встановлюється єдиний звітний період для усіх категорій платників податку (у тому числі для платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, що передбачає реєстрацію платником ПДВ), який дорівнює календарному місяцю. Квартальний звітний період для податкової звітності з ПДВ скасовується.

Таким чином, останнім звітним періодом для платників податку, які подавали звітність з ПДВ щоквартально, буде другий квартал 2020 року. Починаючи з податкової звітності за липень 2020 року всі без винятку платники податку, в тому числі і ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, мають подавати податкову декларацію щомісячно.

При цьому від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом, обчислене платниками податку в податкових деклараціях з ПДВ за ІІ-й квартал 2020 року, переноситься до декларацій за липень 2020 року.

Платники податку, які до внесення змін Законом №466-ІХ подавали звітність щоквартально та до скасування квартального звітного періоду не подали звітність (квартальну) у визначені ПКУ терміни, після переходу на місячний звітний період подають за такі попередні звітні періоди, які дорівнювали календарному кварталу, квартальну звітність.

Уточнюючі декларації з ПДВ за звітні періоди, за які платники податку до внесення змін Законом №466-ІХ подавали квартальну звітність з ПДВ, також подаються за звітний період, який дорівнює календарному кварталу.

 

Козівське управління Головного управління

ДПС у Тернопільській області

 

 

Право покупця на податковий кредит на основі податкової накладної із помилковими обов’язковими реквізитами

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що не підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні:

- в яких не зазначено будь-які обов’язкові реквізити;

- які містять помилки, що заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, період, сторони та суму податкових зобов’язань.

Покупець не має право включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, у якій допущено помилку в обов’язкових реквізитах, визначених п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо помилки в реквізитах такої накладної заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, навіть за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН.

Право на податковий кредит на підставі такої податкової накладної виникає лише після виправлення помилок шляхом складання до такої податкової накладної розрахунку коригування та реєстрації його в ЄРПН.

Разом з цим, покупець має право включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, у якій допущено помилку в обов’язкових реквізитах, визначених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, якщо така податкова накладна зареєстрована в ЄРПН, а помилки в реквізитах такої накладної не заважають підтвердити зміст операції, період, сторони та суму сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг.

 

Не застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН у період карантину

 

Відповідно до п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

- порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

- порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.

Тобто платники не звільняються від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ.

При цьому протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, порушення вимог ПКУ щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.

 

Власники нерухомості поповнили місцеві скарбниці Тернопільщини на 33,2 млн гривень

 

Упродовж січня-травня цього року до місцевих бюджетів Тернопілля надійшло 33 млн 221,8 тис. грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це перевершило очікувані надходження на 32,4 відсотка. Відтак територіальні громади отримали додатково 8 млн 136,5 тис. грн цього платежу.

Внесок від юридичних осіб податку на нерухоме майно склав 89 відсотків. Вони перерахували до місцевих скарбниць 29 млн 573 тис. грн цього платежу, що на 43,9 відсотка перевищило очікування. Отож від юросіб місцеві скарбниці отримали 9 млн 24,1 тис. грн податку за нерухомість.

Фізособи спрямували до бюджетів територіальних громад 3 млн 648,7 тис. грн цього майнового платежу. Порівняно з січнем-травнем минулого року надходження податку на нерухоме майно зросли на 165,7 тис. грн або 4,8 відсотка.

 

Сплачено помилково кошти: можливість повернення для платника ПДВ

 

Порядок та умови повернення надміру сплачених до бюджетів грошових зобов’язань визначені ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 43.1 ст. 43 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання, в тому числі з ПДВ, підлягають поверненню платнику, зокрема, відповідно до ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання з ПДВ є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ.

Згідно з п. 43.4 ст. 43 ПКУ платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені з ПДВ у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

При поверненні надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) у порядку, визначеному п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ, а при його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

Отже, платник податку має право повернути помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання з ПДВ та пеню, за умови відсутності у такого платника податків податкового боргу, які були перераховані до бюджету з поточного рахунку платника податку на поточний рахунок платника такого податку.

Якщо помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання з ПДВ та пеня були зараховані до бюджету з рахунка платника податку в СЕА ПДВ, вони підлягають поверненню шляхом перерахування таких коштів виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ.

 

Козівське управління Головного управління ДПС

у Тернопільській област

 

Термін для впровадження програмних РРО

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що Законом України від 17 березня 2020 року №533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» перенесено терміни набуття чинності законодавчих норм щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Так, відтерміновується:

·                    з 19.04.2020 до 01.08.2020 – можливість застосування програмних РРО і збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій;

·                    з 01.10.2020 до 01.01.2021 – запровадження механізму «Кешбек» та обов’язок застосування РРО фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп, які проводять ризикові види діяльності;

·                    з 01.01.2021 до 01.04.2021 – обов’язок застосування РРО усіма фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп.

Отже, суб’єкти господарювання мають можливість підготуватися до набрання чинності вимог законів.

За незастосування РРО або застосування із порушенням встановлених вимог передбачається деяке збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій, оскільки діючі норми щодо розміру штрафних санкцій було прийнято ще у 2000 році.

При цьому, жодних додаткових штрафів до вже передбачених Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не встановлюється.

 

Сектор комунікацій Головного управління ДПС

у Тернопільській області

Порядок списання сум недоїмки, штрафів і пені, нарахованих платникам ЄВ

 

Законом України від 13 травня 2020 року №592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон №592), який офіційно опубліковано в газеті «Голос України» 02.06.2020 за №88 та набирає чинності 01.01.2021, вносяться зміни до Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Закон №2464), крім п. 5 розд. I Закону №592, що набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з п. 5 розд. I Закону №592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №464 доповнено п. 9 прим. 15.

Відповідно до п. 9 прим. 15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом №2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом №592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зазначеним у пп. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої ст. 4 Закону №2464, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом №592:

а) платниками, зазначеними у п. 4 частини першої ст. 4 Закону №2464 (фізичними особами – підприємцями, крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону №2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

б) платниками, зазначеними у п. 5 частини першої ст. 4 Закону №2464 (особами, які провадять незалежну професійну діяльність), – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону №2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) контролюючий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Контролюючим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592.

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом №2464.

Якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом №2464, контролюючий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону №2464, за наведених умов не застосовуються.

Так, згідно з п. 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону №2464 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом №2464, контролюючим органом здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом №2464.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону №2464 не підлягають поверненню.

 

Сектор комунікацій Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

До місцевих бюджетів Тернопілля сплачено понад 301 млн грн єдиного податку

 

Упродовж січня-травня цього року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, спрямували на розвиток територіальних громад Тернопільщини 301 млн 44,3 тис. грн єдиного податку. Незважаючи на карантинні обмеження, які найбільше торкнулися малого бізнесу, очікувані надходження склали 106,1 відсотка. Відтак місцеві скарбниці додатково отримали 17 млн 222,7 тис. гривень.

Порівняно із січнем-травнем минулого року цьогоріч приріст надходжень з єдиного податку склав 32 млн 738 тис грн, тобто плюс 12,2 відсотка.

Майже 68 відсотків податку сплатили приватні підприємці. З початку цього року вони перерахували 204 млн 142,4 тис. грн єдиного податку. Це перевищило очікувані надходження на 2,7 відсотка. Додаткові надходження від приватних підприємців склали 5 млн 442,4 тис. гривень.

Сільгоспвиробники, які перебувають на четвертій групі спрощеної системи оподаткування, сплатили 54 млн 332,9 тис. грн єдиного податку, а це перевищило очікувані надходження на 14,3 відсотка або 6 млн 786,2 тис. грн додатково. Порівняно з п’ятьма місяцями минулого року надходження цього платежу від них збільшилось на 2 млн 403,6 тис. грн або 4,6 відсотка.

Юрособи-спрощенці перерахували цьогоріч 42 млн 569 тис. грн єдиного податку, а це плюс 3 млн 517,3 тис. грн до 2019 року. Очікувані надходження перевищено на 13,3 відсотка, а отже додатково місцеві скарбниці отримали від цих суб’єктів господарювання 4 млн 994,1 тис. грн єдиного податку.

 

Сектор комунікацій Головного управління

ДПС у Тернопільській області

 

Податковий облік ФОП та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність: законодавчі новації

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема до ст. 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якою визначено порядок взяття на облік у контролюючому органі самозайнятої особи.

Так, з 23.05.2020, відповідно до п. 65.5 ст. 65 ПКУ, взяття на облік самозайнятої особи здійснюється контролюючим органом у день отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП)) або прийняття заяви (для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність).

Раніше взяття на облік самозайнятої особи здійснювалось контролюючим органом не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратора.

Дані про взяття на облік ФОП передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань у день взяття на облік у порядку, встановленому Міністерством юстиції України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Взяття на облік ФОП підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Раніше взяття на облік ФОП підтверджувалось випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що надсилалась (видавалась) ФОП у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Крім того, оновлено п. 65.9 ст. 65 ПКУ, відповідно до якого, фізична особа, яка зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, обліковується у контролюючих органах як ФОП з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Також внесено зміни до п. 65.10 ст. 65 ПКУ, яким визначено порядок внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької діяльності ФОП чи незалежної професійної діяльності фізичної особи. Так, підставами для внесення такого запису буде:

- внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП;

- припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу – з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої дати, визначеної законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної професійної діяльності, датою припинення, зупинення або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу;

- закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо) – з дати закінчення такого строку;

- анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, або скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації фізичної особи підприємцем – з дати такого анулювання чи скасування.

Також визначено, що державна реєстрація припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.

Якщо після внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.

 

Сектор комунікацій Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

На Тернопільщині завдяки легальним доходам бюджет отримав майже 1,5 млрд грн податку на доходи фізичних осіб

 

Упродовж січня-травня 2020 року із офіційних зарплат працівників та інших легальних  доходів громадян на Тернопіллі до бюджетів усіх рівнів надійшов 1 млрд 482,5 млн грн податку на доходи фізичних осіб. Порівняно з п’ятьма місяцями минулого року надходження зросли на 3,5 відсотка. Отож приріст цього платежу склав 49,6 млн гривень. І це при сповільненні економічної активності на теренах краю через пандемію коронавірусної інфекції.

Понад 25 відсотків сплаченого платниками ПДФО отримав державний бюджет, а це 376,5 млн гривень.

Для територіальних громад даний податок є основним у надходженнях місцевих скарбниць. Адже цьогоріч вони отримали майже 75 відсотків цього платежу, а це 1 млрд 106 млн гривень. Тому легальна зайнятість та оподаткування доходів є основою бюджетного успіху об’єднаних територіальних громад.

До речі, варто мати на увазі, що ряд обмежувальних заходів, які застосовували через пандемію, не передбачали несплату податок на доходи чи ігнорування трудового законодавство. Навпаки – законодавчо продовжено термін для декларування громадянами своїх неоподаткованих доходів.

 

 

 

 

Щоб не проґавити термін для декларування доходів, отриманих у 2019 році

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що громадяни, які отримували в 2019 році неоподатковані доходи, зобов'язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 липня 2020 року.

Так, відповідно до Закону України від 17.03.2020 №533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID – 19)» термін подання річної декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік продовжено до 1 липня 2020 року. Відповідно громадянам необхідно не пізніше 30 червня 2020 року подати декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік  за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 №859.

Нагадаємо, обов’язок подання декларації виникає  у громадян при отриманні:

- доходів не від податкових агентів, зокрема доходів від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам;  успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. Зокрема, це дохід у вигляді  основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційних доходів;

- іноземних доходів тощо.

Подати декларацію громадяни можуть засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом платника. Як правильно це зробити – у відеоуроці №1, який розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/5977.html.

 

Через Електронний кабінет можна дізнатись про стан розрахунків з бюджетом

 

Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику створити та надіслати до відповідного органу ДПС запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС (далі – Запит) за формою «F/J1300203».

Верхня панель навігації у вікні «Заяви, запити для отримання інформації» дозволяє встановити відповідний період та обмежити перелік документів за типом «J(F)13 Запити». Зі списку документів обирається Запит (F/J1300203) натисканням лівої клавіші миші. У наступному вікні в полях «Регіон» та «Район» обирається відповідний територіальний орган ДПС (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискається кнопка «Створити».

Поля форми Запиту заповнюються системою автоматично, а саме:

- найменування; прізвище ім’я, по батькові платника податків;

- податковий номер платника податку або серія та номер паспорта;

- дата відправлення Запиту до органів ДПС.

Автоматичне заповнення таких полів можна відмінити, знявши позначку «Авто розрахунок».

Зберегти створений Запит можна натиснувши кнопку «Зберегти». Збережений документ можна підписати та відправити до органу ДПС, натиснувши кнопки «Підписати» та «Відправити».

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Отже, платник податків має право надіслати Запит за формою «F/J1300203» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Відповідь на Запит платнику податків надсилається через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400203» (далі – Витяг). Витяг формується за період вибраний платником податків при створені Запиту з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДПС.

Самостійно перевірити дані, за якими сформовано Витяг, можна за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету.

 

 

Зміни у стягненні податкового боргу

 

Законом України від 16.01.2020 №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, в частині стягнення боргу.

Так, статтею 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дано право податкових органів (центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи):

- аналізувати фінансовий стан платника податків, що має податковий борг, та стан забезпечення такого боргу податковою заставою (п.20.1.1. ст.20 ПКУ).

- звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (п.20.1.341 ст.20 ПКУ).

Інформація щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб’єктів господарювання, та сум податкового боргу в розрізі платежів на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднюється – щоденно (п.35.4. ст.35 ПКУ).

Розширено підстави звільнення майна платника податків – боржника з податкової застави, а саме з дня отримання:

- контролюючим органом підтвердження не лише повного погашення суми податкового боргу, а й повного погашення розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням/відстроченням (п.п.93.1.1 ст.93 ПКУ).

- платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст.92 ПКУ.

Також з 60 до 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) боржнику податкової вимоги скорочено строк, протягом якого не провадяться стягнення коштів та продаж майна боржника (п.95.2. ст.95 ПКУ).

Важливо зазначити, що в разі використання платником податків єдиного рахунку вилучені готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу на такий рахунок, а у разі погашення податкового боргу з податку на додану вартість за задекларованими до сплати податковими зобов'язаннями за періоди, починаючи з 1 липня 2015 року, визначеними платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку, такі кошти вносяться на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.

З двох місяців до одного місяця звужується термін, протягом якого боржник має право самостійно здійснити оцінку заставленого майна шляхом укладення договору з оцінювачем.

Збільшено з 1 мільйона до 10 мільйонів суму, заявлену до розстрочення, відстрочення, або суму розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, рішення щодо яких приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Крім того, з 1 січня 2021 року набирає чинності стаття 116 Податкового кодексу України, якою, зазначено, що за відчуження платником податків майна, що перебуває в податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу передбачено штраф в розмірі вартості відчуженого майна.

 

 

Козівське управління Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

 

 

 

На Тернопільщині – новий очільник податкової служби

 

Наказом Державної податкової служби України з 2 червня 2020 року Івана Пунька призначено начальником Головного управління ДПС у Тернопільській області.

Він – виходець із Тернопілля, адже народився 11 квітня 1977 року в м. Борщів. Економічну освіту здобув у Тернопільській академії народного господарства, яку закінчив у 1999 році за спеціальністю «Менеджмент організації», здобувши кваліфікацію економіста-правознавця. 

Трудову діяльність Іван Пунько розпочав на посаді економіста відділення Державного казначейства у Хмільницькому районі Вінницької області. Згодом він поповнив ряди державної служби, оскільки працював на різних посадах від спеціаліста до заступника начальника фінансового управління у Хмільницькій райдержадміністрації Вінничини.

У податковій службі теперішній начальник ГУ ДПС в області почав працювати з 2005 року на посаді першого заступника начальника Хмільницької об’єднаної ДПІ, що на Віннничині. Згодом – на цій же посаді Барської міжрайонної ДПІ.

З травня 2013 року Іван Пунько очолював Козівську об’єднану ДПІ, що на Тернопільщині. Після реорганізації фіскальної служби у податкову і до призначення на посаду він працював начальником Козівського управління Головного управління ДПС у Тернопільській області.

 

Місцеві скарбниці Тернопільщини отримали майже 1,7 млрд грн податкових платежів

 

Впродовж січня-травня 2020 року до місцевих бюджетів Тернопілля надійшло 1 млрд 651,3 млн грн податкових платежів. Це «плюс» до аналогічного минулорічного періоду 3,5 відсотка або 56 млн гривень.

Серед основних джерел, які наповнюють місцеві бюджети Тернопільщини, – податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, плата за землю. Так, надходження з податку на доходи фізичних осіб цьогоріч склали 1 млрд 106 млн грн, що на 3,4% або 36,7 млн грн більше, ніж у січні-травні 2019 року.

Наступний за рівнем надходжень – єдиний податок. Зокрема, суб’єкти господарювання, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до бюджетів понад 301 млн грн, що більше на 12,2% або плюс 32,7 млн грн, ніж минулоріч.

До місцевих скарбниць також спрямували 112,3 млн грн плати за землю.

Лише за травень 2020 року доходи місцевих бюджетів склали 320,6 млн грн, що на 4,2 відсотка більше, ніж очікувалося, або плюс 13,1 млн гривень. Зокрема, представники бізнесу сплатили 213,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб, 61,5 млн грн єдиного податку та 20,3 млн грн плати за землю.

 

Оподаткування ПДФО доходів, нарахованих юридичною особою – резидентом на користь фізичної особи у вигляді дивідендів

 

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно із п. п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Підпунктом 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що пасивні доходи – доходи, отримані, зокрема, у вигляді дивідендів.

Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п. 170.5 ст. 170 ПКУ.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у п. п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.

Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.

Доходи, зазначені в п. 170.5 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1, 167.5.2 і 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ .

Згідно з п. п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставку податку встановлено у розмірі 18 відс. – для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.

Відповідно до п. п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставку податку встановлено у розмірі 5 відс. – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).

Для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, ставку податку встановлено у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 ст. 167 ПКУ, – 9 відсотків.

Крім того, дивіденди, нараховані платнику податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих, або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, що перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з п. п. 57.1 прим. 1. 4 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням, тобто оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

 

Графа у Книзі обліку доходів і витрат підприємця на загальній системі оподаткування для відображення суми сплаченого за себе ЄВ

 

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, визначено п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

Зокрема, до переліку входять суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи – підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою – підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця.

Відповідно до п. 2 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами та доповненнями, фізична особа – підприємець, без використання праці найманих працівників, формує та подає звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску сама за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та порядок її ведення (далі – Книга) затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481 (далі – Порядок №481).

Згідно з п. п. 8 п. 6 Порядку у графі 8 «Інші витрати, пов’язані з отриманням доходу» Книги фізична особа – підприємець відображає суму фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування відображає суми сплаченого за себе єдиного внеску в графі 8 Книги.

 

Будівлі промисловості – без податку на нерухомість

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до законодавчих змін (Закон України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві») з 23 травня 2020 року в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок) змінено перелік об’єкта оподаткування Податком.

Так, відповідно до пункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України з переліку об’єктів оподаткування Податком виключені будівлі промисловості, які віднесені до групи «Будівлі промисловості та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях В-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

У попередній редакції нормі виключала з об’єктів оподаткування Податком всі будівлі промисловості, у тому числі без обмеження їх використання безпосередньо підприємствами промисловості, що давало можливість застосовувати преференцію і щодо об’єктів нерухомості, зданих в оренду іншими суб’єктами господарювання.

Звертаємо увагу, для застосування преференцій суб’єктом господарювання – власником об’єкта нерухомості (будівлі промисловості) такий об’єкт нерухомості має одночасно відповідати таким ознакам:

- будівля промисловості має відповідати (бути класифікована) групі «Будівлі промисловості та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000;

- будівля промисловості має використовуватися суб’єктом господарювання протягом звітного (податкового) періоду за призначенням у господарській діяльності; 

- основний вид діяльності суб’єкта господарювання згідно з реєстраційними даними має бути класифікований у секціях В-F КВЕД ДК 009:2010;

- будівля промисловості (у т.ч. її частина) протягом звітного (податкового) періоду не має бути здана в оренду, лізинг, позичку іншим суб’єктом господарювання.

 

Козівське управління   Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

 

Найбільше бізнесменів у Тернополі та Тернопільському районі

 

Станом на початок травня 2020 року на обліку в Головному управління ДПС у Тернопільській області перебувало 58563 основних платники податків. Понад 59 відсотків із них – приватні підприємці, а це 34840 осіб, що на 472 більше, ніж у січні-квітні 2019 року. Решта платників є юридичними особами – 23723, що на 621 суб’єкт господарювання більше, ніж минулоріч.

Найбільше представників бізнесу зареєстровані у м. Тернополі та Тернопільському районі, а це відповідно 24737 та 4889 осіб. Активно займаються підприємництвом на Теребовлянщині, Борщівщині та Гусятинщині. Адже там перебуває на обліку територіальних податкових органів відповідно 2324, 2423, 2202 суб’єкти господарювання.

Упродовж квітня 2020 року взяли на облік 156 платників податків. Серед них 48 юридичних осіб та 108 підприємців. Припинили діяльність у даному періоді 188 суб’єктів підприємницької діяльності, а саме: 2 юридичних особи та 186 фізичних осіб – підприємців.

У Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків зареєстровано 1103888 фізичних осіб, а також 4333 іноземців. Проте 4822 особи відмовилися від присвоєння ідентифікаційного номера. Цьогоріч у січні-квітні зареєстровано 2986 фізичних осіб та 71 іноземця.

 

Карантин послаблено. Центри обслуговування платників відчиняють свої двері, але…

 

На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» територіальні органи Державної податкової служби України, які здійснюють обслуговування платників в центрах обслуговування платників, послаблять обмеження і розпочнуть надання послуг з 1 червня.

Працюватимуть ЦОПи ГУ ДПС у Тернопільській області за звичайним графіком роботи: з 9.00 год. до 18.00 год. з обідньою перервою з 13.00 год. до 13.45 год. та технічними перервами для санітарної обробки і провітрювання що дві години на 10-15 хв.

Вхід дозволено відвідувачам у захисних масках та гумових рукавичка та після дезінфекції рук. Одноразово у ЦОПі можуть перебувати до десяти осіб, решта – у режимі черги на вулиці з дотриманням відстані не менше, ніж 1,5 метра.

При цьому приймання усієї вхідної кореспонденції, у тому числі заяв на отримання послуг, здійснювати виключно через скриньки, через режим листування в Електронному кабінеті у форматі pdf (обмеження 2 МБ), поштою.

Сектор реєстрації користувачів управління (центру) сертифікації ключів ІДД ДПС України, що діє в Центрі обслуговування платників Тернопільської ДПІ, теж прийматиме відвідувачів не більше трьох осіб одночасно. Для бажаючих отримати електронні ключі – окрема черга.

 

Торгівля алкогольними напоями в кіосках, ятках тощо без обмеження площі: чи застосовуються штрафні санкції до продавця

 

Статтею 1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами і доповненнями (далі - Закон №481) визначено, що місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. м., обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Згідно з п. п. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України будівлі – земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності.

Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим і введеним в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507, визначено, що будівлі – це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.

Відповідно до п. 3.1 розд. 3 Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 24.10.2005 №327 (далі – Інструкція), мережа роздрібної торгівлі стаціонарна – це сукупність об’єктів роздрібної торгівлі, що розміщені в капітальних будівлях, мають систему спеціальних приміщень, оснащених торгово-технологічним устатковуванням. Стаціонарна мережа функціонує у вигляді об’єктів роздрібної торгівлі – магазинів.

Мережа роздрібної торгівлі напівстаціонарна – сукупність об’єктів роздрібної торгівлі, які займають відокремлене приміщення, як правило, легкої конструкції без великих капітальних витрат і, як правило, не мають торгового залу для здійснення торгово-технологічних операцій з покупцями. Напівстаціонарна мережа функціонує у вигляді об’єктів роздрібної торгівлі – кіосків, яток, автозаправних станцій тощо. Кіоск, ятка враховуються як окремі об’єкти торгівлі незалежно від того, розташовані вони у будь-якому приміщенні (магазині, кінотеатрі тощо), на вулиці, ринку чи в підземному переході тощо (п. 3.2 розд. 3 Інструкції).

Павільйон – різновид об’єкта роздрібної торгівлі, який розташований в споруді легкого, некапітального будівництва з невеликою торговою залою і допоміжними приміщеннями. Якщо павільйон має торговий зал з площею 20 кв. м і більше, то він ураховується як магазин, а з площею менше 20 кв. м – як кіоск. На ринках павільйон має торговий зал, місця в якому здаються в оренду підприємствам та підприємцям для здійснення діяльності з роздрібної торгівлі (п. 3.5 розд. 3 Інструкції).

При цьому згідно з п. п. 3.3.1 п. 3.3. розд. 3 Інструкції лотки (розкладки, стенди, палатки) – нестаціонарні пункти продажу товарів на вулиці, на ринках, у підземних переходах, приміщеннях кінотеатрів, магазинів тощо, які, як правило, на ніч розбираються.

Згідно ст. 15 прим. 3 Закону №481 забороняється продаж, зокрема, алкогольних напоїв у невизначених для цього місцях торгівлі.

Відповідно до ст. 17 Закону №481 до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, за порушення вимог ст. 15 прим. 3 – 6800 гривень.

Отже, якщо суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) здійснюють на підставі ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями торгівлю алкогольними напоями в кіосках, палатках, павільйонах, приміщеннях контейнерного типу тощо без обмеження площі, то до них застосовуються штрафні санкції як за торгівлю алкогольними напоями у невизначених для цього місцях торгівлі відповідно до ст. 17 Закону №481.

Крім того, повідомляємо, що відповідно до ст. 15 Закону №481 ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі встановлення факту порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону №481, зокрема, щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.

 

Реалізація пального: на які операції складають акцизні накладні

 

Відповідно до п. п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне.

Згідно з п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ реалізація пального для цілей розд. VI ПКУ – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного до акцизного складу, акцизного складу пересувного, для власного споживання чи промислової переробки, будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками, при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Відповідно до п. 28 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року №408, у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового в розрізі платників акцизного податку – розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних та акцизних складів/акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД ведеться окремо облік обсягів пального, що:

- оподатковуються акцизним податком, у тому числі окремо за кожною іншою ставкою податку;

- оподатковуються на умовах, встановлених пп. 229.2 та 229.8 ст. 229 ПКУ;

- не підлягають оподаткуванню;

- звільняються від оподаткування.

Згідно з п. 231.1 ст. 231 ПКУ платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального або спирту етилового, використаного для власного споживання, реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального або спирту етилового, а також при здійсненні операцій, які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування.

Виробник пального, а також особа, яка здійснює розлив пального у споживчу тару ємністю до 5 літрів (включно), зобов’язані скласти акцизну накладну на обсяги такого пального.

Отже, платник акцизного податку – особа, яка реалізує пальне, зобов’язана складати акцизні накладні на всі операції з реалізації пального, у тому числі на такі, що не підлягають оподаткуванню або звільнені від оподаткування акцизним податком.

 

Витрати, що враховує ФОП на загальній системі оподаткування

 

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, а саме:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (п. п. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 ПКУ);

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі – працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розд. IV ПКУ) (абзац перший п. п. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177 ПКУ);

- обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством (абзац другий п. п. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177 ПКУ);

- суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи – підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою – підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця (п. п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ);

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 – 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п. п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат (п. п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Козівське управління Головного управління

у Тернопільській області

 

На Тернопільщині бізнес використовує майже 4200 касових апаратів

 

Суб’єкти підприємництва Тернопілля у своїй діяльності застосовували 4153 реєстратори розрахункових операцій станом на початок травня цього року. Зокрема, 480 юридичних осіб проводять готівкові операції через 1505 касових апаратів. Більшість реєстраторів розрахункових операцій використовують все ж приватні підприємці: 2053 суб’єкти господарювання – фізичних особи у своїй діяльності застосовують 2648 одиниць касової техніки.

При цьому у квітні цього року зареєстровано 66 РРО, а анульовано реєстрацію 81 касового апарату.

Варто мати на увазі, що у зв’язку із запровадженням карантину, відтермінували на три місяці запровадження нових правил використання РРО. Відтак, з 19.04.2020 року до 01.08.2020 року перенесли можливість застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій і збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій. Відповідно запровадження механізму «Кешбек» та обов’язок застосування РРО фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп, які провадять ризикові види діяльності теж змістився із 01.10.2020 року до 01.01.2021 року. Обов’язковим застосування РРО усіма фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп стане з 01.04.2021 року, а не 01.01.2021, як передбачалося раніше.

 

Послуги надано платнику єдиного податку на другій групі, оплата після переходу на загальну систему оподаткування: чи є порушення для продавця-спрощенця другої групи

Спрощена система оподаткування для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку регулюється главою 1 розд. ХІV «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Пунктом 291.4 ст. 291 ПКУ встановлені умови перебування фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку, зокрема, друга група – фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Поряд з цим, слід зазначити, що п. п. 9 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

Відповідно до абзаців першого – другого п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Водночас відповідно до п. п. 16.1.5 п. 16.5 ст. 16 та п. 85.4 ст. 85 ПКУ контролюючий орган має право вимагати первинні документи під час проведення перевірок, а платник податків має їх надавати на належним чином оформлену письмову вимогу.

Абзацом першим п. 299.11 ст. 299 ПКУ передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених главою 1 розд. XIV «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Отже, якщо фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи здійснюється господарська діяльність з надання послуг платникам єдиного податку, то незалежно від дати надходження коштів за надані послуги, порушень умов перебування на другій групі у платника єдиного податку не виникає.

При цьому здійснення фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку господарської операції підтверджується наявністю первинних документів. Однак якщо контролюючі органи виявляють порушення під час здійснення контрольно-перевірочних заходів, то платника податків, з урахуванням положень норм податкового законодавства, притягують до відповідальності.

 

Гаряча лінія (28.05.2020 р. з 11:00 до 12:00 год.)

 

Зміни у застосуванні РРО

 

Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області в. о. першого заступника начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Руслан Цвігун під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо змін у застосуванні РРО.

Найцікавіші питання та відповіді на них надаємо увазі читачів.

 

Питання 1. Які електронні пристрої можна буде використовувати як програмні РРО? 

Руслан Цвігун: Суб'єктам господарювання буде дозволено при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами застосовувати програмні РРО, у якості яких можливо буде застосовувати будь-який пристрій (смартфон, планшет, комп'ютер тощо), який за допомогою спеціального програмного забезпечення може фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС.

Слід зазначити, що з метою уникнення втрат, у першу чергу суб'єктів малого та мікробізнесу (дрібних підприємців) відповідне програмне забезпечення буде надаватися ДПС суб'єктам господарювання безкоштовно.

 

Питання 2. Як на практиці буде застосовуватись механізм «Кешбек»? 

Руслан Цвігун: Так, якщо споживачу надано касовий чек РРО, проте інформація про такий чек відсутня на сервері ДПС, споживач має право звернутися до контролюючого органу про порушення суб'єктом господарювання порядку проведення готівкових розрахунків та, у разі їх підтвердження, має можливість отримати із бюджету як компенсацію 100 відсотків вартості придбаного товару, який йому було реалізовано із порушенням вимог чинного законодавства.

Механізм «Кешбек» запроваджується в першу чергу для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними, проте на вигляд схожі на фіскальні чеки.

 

Питання 3. Чи розширилось коло суб’єктів господарювання, які мають використовувати РРО? 

Руслан Цвігун: Передбачається впровадження обов'язкового застосування РРО фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку II та III групи при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами.

Крім того, перед цим передбачається впровадження обов'язку застосування РРО для фізичних осіб - підприємців (платників єдиного податку другої та третьої груп), які провадять певні ризикові види діяльності (продаж товарів (надання послуг) через мережу Інтернет, торгівля ювелірними виробами та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, готелів тощо, реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках).

 

Питання 4. Чи передбачаються додаткові штрафні санкції у сфері застосування РРО?

Руслан Цвігун: За незастосування РРО або застосування із порушенням встановлених вимог передбачається деяке збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій, оскільки діючі норми щодо розміру штрафних санкцій було прийнято ще у 2000 році. При цьому ніяких додаткових штрафів до вже передбачених Законом України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не встановлюється.

 

Питання 5. Для яких суб’єктів господарювання зазначення кодів УКТ ЗЕД у фіскальних чеках буде обов’язковим?

Руслан Цвігун: Законом України №128-IX від 20.09.2019 передбачається обов'язок суб'єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО та програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування та цін товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для усіх підакцизних товарів (до цього було тільки для пального)

 

Питання 6. Чи діє мораторій на проведення фактичних перевірок під час карантину?

Руслан Цвігун: Установлений мораторій на проведення фактичних перевірок не стосується фактичних перевірок щодо порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених Податковим кодексом.

 

Питання 7. Чи відбулися зміни у термінах запровадження нових правил використання РРО у зв’язку із запровадженням карантину?

Руслан Цвігун: Терміни введення в дію норм законодавства, що стосуються змін у застосуванні РРО перенесено на 3 місяці, зокрема:

- з 19.04.2020 до 01.08.2020 – можливість застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій і збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій;

- з 01.10.2020 до 01.01.2021 – запровадження механізму «Кешбек» та обов’язок застосування РРО фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп, які провадять ризикові види діяльності;

- з 01.01.2021 до 01.04.2021 – обов’язок застосування РРО усіма фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп.

 

Відповідальність за несвоєчасне подання фізичною особою податкової декларації про майновий стан і доходи

 

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п. 15.1 ст. 15 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розд. ІV ПКУ, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Обов’язки платника податків визначені ст. 16 ПКУ, у якій зазначено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Одночасно п. 179.1 ст. 179 ПКУ передбачено, що платник податку зобов’язаний подавати податкову декларацію відповідно до ПКУ.

Відповідно до п. 110.1 ст. 110 ПКУ платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Зокрема, фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПКУ, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, громадянин України (платник податку – фізична особа), у якого виникає об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, зобов’язаний подати податкову декларацію (крім випадків, передбачених п. 179.2 ст. 179 ПКУ) та сплатити відповідні податкові зобов’язання відповідно до ПКУ.

Водночас несвоєчасне подання платником податків – фізичною особою податкової декларації, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень.

Крім того, відповідно до ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Козівське управління  Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

 

Місцеві скарбниці Тернопільщини отримали понад мільярд гривень податкових платежів

 

Впродовж чотирьох місяців цього року до місцевих бюджетів Тернопілля від платників надійшло 1 млрд 330,7 млн грн податкових платежів. Порівняно з аналогічним періодом минулого року сплата зросла на 73,1 млн грн або на 5,8 відсотка

Найбільше місцеві скарбниці отримали таких платежів: податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку, плати за землю, акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизної продукції, податку на нерухоме майно тощо.

Так, з початку року територіальним громадам надійшло 892,1 млн грн податку на доходи з фізичних осіб, що на 51 млн грн більше, ніж минулого року. Представники малого бізнесу перерахували 239,5 млн грн єдиного податку, а це на 26,4 млн грн більше порівняно з відповідним минулорічним періодом. Землекористувачі сплатили 92 млн грн земельної плати. Суб’єкти господарювання, які мають справу з підакцизними товарами, сплатили 33,6 млн грн акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизної продукції, отож приріст до січня-квітня 2019 року склав 100 тис. гривень. Надходження від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, склали 30,9 млн грн, що на 100 тис. грн більше, ніж упродовж чотирьох місяців минулого року.

Лише впродовж квітня 2020 року платники податків спрямували на розвиток територіальних громад краю 308,2 млн гривень.

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

 

 

 

 

Дотримання критеріїв та вимог до товарів, щоб мати право на застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ

 

Перелік товарів, які звільнені від оподаткування ПДВ відповідно до п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), визначено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року №224 «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» із змінами і доповненнями (далі – Постанова №224).

Основною підставою для звільнення від оподаткування ПДВ та від сплати ввізного мита товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в переліку. При цьому коди згідно з УКТЗЕД наводяться у цьому переліку довідково.

Разом з тим, 16.04.2020 постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 №271 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Постанова №271) внесено зміни до Постанови №224. Зокрема, запроваджено додаткові критерії щодо товарів, як мають бути дотримані для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ як при ввезенні, так і при виробництві та постачанні їх на митній території України. Ці критерії для цілей застосування п. 71 пдрозд. 2 розд. ХХ ПКУ мають в повній мірі виконуватися з дати набрання чинності Постанови №271, тобто з 16.04.2020 року.

Так, наприклад, для віднесення товарів, зазначених у розділі «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19», до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування ПДВ, повинно бути:

- подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у відповідних Технічних регламентах, затверджених постановами Уряду;

- або подано повідомлення Міністерства охорони здоров’я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

 

 

Козівське управління Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

 

Акцизний податок за кальян

 

Чи оподатковується акцизним податком послуга з куріння кальяна та як при цьому визначається база оподаткування?

 

Тютюн для кальяна та/або алкогольні напої які суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі продаватиме покупцям (у т.ч. у вигляді куріння кальяна), підлягають оподаткуванню акцизним податком з роздрібного продажу, оскільки операції з реалізації (продажу) підакцизних товарів (тютюну для кальяна, вина, коньяку тощо) є об’єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу.

При цьому базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів та інших підакцизних товарів.

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

 

 

Тимчасово змінено строки подання та розгляду скарг платників податків

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що Законом України від 30.03.2020 №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, передбачено зупинення перебігу строків, встановлених статтею 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження),  скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року.

Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 ПКУ.

Водночас з урахуванням того, що перебіг строків, які зупинялися, продовжується, то контролюючий орган має право прийняти відповідне рішення з 1 червня 2020 року з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Звертаємо увагу, що перебіг строків розгляду скарг в адміністративному порядку не зупиняється та застосовуються наслідки порушення їх розгляду, передбачені пунктом 56.9 статті 56 ПКУ стосовно скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість.

 

Козівське управління Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

Територіальні громади Тернопільщини отримали майже 20,4 млн грн податку за нерухомість

 

Упродовж першого кварталу 2020 року платники Тернопілля спрямували до місцевих бюджетів 20 млн 384,9 тис. грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це на 46,6 відсотка перевищило очікувані надходження. Відтак додатково у своє розпорядження територіальні громади отримали 6 млн 478,5 тис. грн цього платежу. Порівняно ж з січнем-березнем 2019 року приріст податку на нерухоме майно цьогоріч склав 3 млн 192 тис. грн або плюс 18,6 відсотка.

Більшу частину суми цього майнового податку спрямовують до бюджету юридичні особи, які самостійно декларують і сплачують податок на нерухомість. Частка сплаченого ними платежу перевищує 85 відсотків, а це – 17 млн 338,2 тис. гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження податку на нерухоме майно від юридичних осіб зросло на  2 млн 721,9 тис. грн або 18,1 відсотка.

Фізособи перерахували з початку цього року до місцевих бюджетів 2 млн 646,7 тис. грн цього майнового платежу. Приріст до минулого року склав 470,6 тис. грн або 21,6 відсотка.

Громадянам, які є власниками нерухомості, суму податку нарахують у визначені законом терміни.

Вважаємо за доцільне нагадати, що у 2020 році контролюючі органи нараховують фізичним особам-платникам податку податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 податковий (звітний) рік. Це податкове зобов’язання фізичні особи сплачують упродовж 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Тому вимоги щодо звільнення від оподаткування, передбачені Законом № 533 з урахуванням змін, внесених Законом № 540, будуть враховані при нарахуванні контролюючими органами податку фізичним особам – платникам податку за об’єкти нежитлової нерухомості у 2021 році за 2020 податковий (звітний) рік.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

Електронні сервіси ДПС

У зв’язку з оголошенням в Україні карантину Головне управління ДПС у Тернопільській області рекомендує використовувати електронні сервіси Державної податкової служби.

Так, діє електронний сервіс ДПС «Електронний кабінет». Скориставшись ним, можна сплатити визначені податкові зобов’язання, подати звітність або отримати інформацію, не відвідуючи податкові ограни.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

ДПС України надала відповіді на питання платників щодо роботи сервісу. Детально – на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/417065.html.

 

 

Козівське управління Головного управління ДПС

у Тернопільській області

До 7 млн грн доходу дозволено працювати на єдиному податку

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими з 2 квітня 2020 року для платників єдиного податку збільшено граничні обсяги доходу протягом календарного року.

Так, для І групи – 1 млн грн (до 2 квітня 2020 року було 300 тис. грн). Сюди належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню.

Для ІІ групи – 5 млн грн (до 2 квітня 2020 року було 1,5 млн грн). Це: фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року вони не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10.

Для ІІІ групи – 7 млн грн (до 2 квітня 2020 року було 5 млн грн). До ІІІ групи належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 293.8 ст. 293 ПКУ платники єдиного податку першої-третьої груп, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначеного для таких платників згідно норм ПКУ, які діяли до 2 квітня 2020 року (п. 291.4 ст. 291 ПКУ), з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку відповідно другої або третьої групи, або переходять на загальну систему оподаткування.

Такі платники єдиного податку до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків. При цьому заява платниками подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

 

Козівське управління Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

 

Безнадійний податковий борг: особливості списання

 

Відповідно до п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно з п. 2.1 розд. ІІ Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577 (далі – Порядок), під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти:

1) податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута;

2) податковий борг фізичної особи, яка:

- визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

- померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

- понад 720 днів перебуває у розшуку;

3) податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений ст. 102 глави 9 розд. II ПКУ;

4) податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Такий факт непереборної сили підтверджується:

Торгово-промисловою палатою України – про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України;

- уповноваженими органами іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, – при настанні обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;

- рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, у тому числі рішеннями щодо визначення окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які спричинили втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30 відс. середнього врожаю за попередні п’ять календарних років;

- рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад – у випадках, встановлених ПКУ;

- висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати форс-мажорні обставини;

5) податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків – на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

У випадках, передбачених п. п. 4 п. 2.1 розд. II Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов’язково додаються документи, зазначені в п. п. 4 п. 2.1 розд. II Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним (п. 4.1 розд. IV Порядку).

За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) податкового органу за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (п. 4.2 Порядку).

Структурний підрозділ, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал (п. 4.4 Порядку).

Крім того, згідно ст. 97 ПКУ безнадійним вважається також борг, що залишився непогашеним після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством.

Порядок списання такого податкового боргу визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1231 «Про затвердження Порядку списання непогашених грошових зобов’язань або податкового боргу після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством».

 

 

Козівське управління Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

Щодо застосування штрафних санкцій за порушення законодавства з єдиного внеску у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби

 

Пунктом 9 прим. 11.1 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) встановлено, що тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону №2464, не застосовуються за наступні порушення, вчинені щодо періодів з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року:

- несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок); неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

- несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом №2464, до контролюючих органів. При цьому абзаци другий та третій п. 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону №2464 щодо такого порушення, вчиненого щодо періодів з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року, не застосовується.

Так, згідно з абзацами другим та третім п. 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону №2464 неподання, несвоєчасне подання звітності платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до п. 9 прим. 11.2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 протягом періодів з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

 

 

Козівське управління Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

Податкова знижка за навчання

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу такого платника за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Зауважимо, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

З метою використання права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року платник ПДФО може включити фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними документами, зокрема, копією договору, що ідентифікує заклад освіти — надавача послуг і здобувача освіти — отримувача послуг (його законного представника) та/або юридичну чи фізичну особу, яка здійснює оплату.

Нагадуємо, що скористатися правом на нарахування податкової знижки можна лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк, який закінчується 31 грудня.

 

Козівське управління Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

Чи можна платнику ПДВ надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій таблиці даних платника

 

Відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок), платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5).

У Таблиці зазначаються:

- види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

- коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку).

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку).

Отже, платник ПДВ може надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій до контролюючого органу Таблиці, шляхом подання нової Таблиці, в якій зазначає такі види діяльності та відповідно коди товарів згідно УКТЗЕД та коди послуг згідно ДКПП.

 

 

Сектор комунікацій Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

Наявна ліцензія на роздрібну торгівлю пальним: можливість здійснювати продаж у безготівковій формі

 

Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №481) роздрібна торгівля пальним – це діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

Пунктом 1.4 глави І Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 визначено, що безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Згідно з ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами і доповненнями (далі – Закон №265) розрахункова операція це, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а при застосуванні банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зокрема, в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Пунктами 1 та 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком, в тому числі позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати.

Отже, суб’єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю пальним, може здійснювати продаж пального в безготівковій формі (у т.ч. якщо розрахунки здійснюються через установи банку), за умови обов’язкової видачі фіскального касового чека, в якому зазначає форму оплати – безготівкова.

Сектор комунікацій Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

Задля соціальних виплат Тернопільщина спрямувала понад 1,2 млрд гривень єдиного внеску

 

Упродовж січня-квітня цього року платники податків Тернопільської області сплатили 1 млрд 231,1 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Сплата перевищила очікувані надходження на 6,5 відсотка. Відтак держбюджет додатково отримав 75,4 млн грн єдиного внеску. Порівняно з січнем-квітнем минулого року приріст надходжень із цього платежу склав 50,6 млн грн або на 4,3 відсотка більше.

У квітні платники нашого краю спрямували на соціальні потреби 301,9 млн грн єдиного внеску. Це перевищило очікувані надходження на 26,7 відсотка, отож до скарбниці держави додатково надійшло 63,5 млн гривень. Порівняно із квітнем 2019 року надходження єдиного внеску збільшились на 26,5 млн грн або плюс 8,1 відсотка.

Вважаємо за доречне нагадати, що суб’єкти господарювання, які використовують працю найманих працівників, при нарахуванні (виплаті) доходу, в тому числі заробітної плати, на користь платників податків, зобов’язані сплачувати нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску не пізніше 20 числа наступного місяця. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції та пеня. За порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність.

Проте тимчасово за періоди з 1 по 31 березня, з 1 квітня по 30 квітня та з 1 травня по 31 травня 2020 року звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску «за себе» фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, члени фермерських господарств та особи, які займаються незалежною професійною діяльністю. Це передбачено змінами, внесеними до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID – 19).

 

Сектор комунікацій

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

 

 

Внесок платників Тернопільщини до зведеного бюджету перевищив 2,3 млрд гривень

 

Майже 2 млрд 336 млн грн податків і зборів спрямували до Зведеного бюджету України платники Тернопільщини упродовж січня-квітня 2020 року. Приріст до аналогічного періоду минулого року склав 181,3 млн грн або 8,4 відсотка. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Валерій Лісницький.

«Внесок наших краян до державної скарбниці становить 1 млрд 3,2 млн гривень», – деталізував очільник податкової служби Тернопілля. Серед основних бюджетоутворюючих платежів – податок на додану вартість, податок на прибуток, акцизний податок. Ці податкові надходження склали відповідно 460 млн грн, 120,7 млн грн та 5,7 млн гривень.

До місцевих бюджетів надійшло податкових платежів у сумі 1 млрд 330,7 млн грн, що на 73,1 млн грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

«Незважаючи на сповільнення темпів економіки упродовж останнього часу у зв’язку із коронавірусною ситуацією в державі та на Тернопіллі зокрема, бізнес демонструє відповідальну позицію щодо сплати податків. Збільшення надходжень – це й результат нашого конструктивного діалогу з тими платниками, які працюють у законодавчих рамках, а також підтвердження ефективної протидії мінімізаторам», – наголосив Валерій Лісницький. Адже попри обмеження, запроваджені в нашій державі, фахівці податкової служби забезпечують якісний супровід платників, опрацьовують звітну інформацію, аби запобігти спробам несплати чи сплати не в повному обсязі податкових зобов’язань.

 

Сектор комунікацій

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

Безоплатно отримані основні засоби: право на амортизацію 

 

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено у п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п. п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Згідно з п. п 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:

- вартість гудвілу;

- витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

- витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Відповідно до п. 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – П(С)БО 7), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, об’єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).

Пунктом 4 П(С)БО 7 встановлено, що під амортизацією розуміється систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Нормами П(С)БО 7 та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 зі змінами та доповненнями, визначено відображення вартості безоплатно отриманих основних засобів та нарахування амортизації на них.

З урахуванням зазначеного, у податковому обліку не передбачено обмежень щодо нарахування амортизації на основні засоби, безоплатно отримані платником податку, тому такі основні засоби, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

 

Сектор комунікацій Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

 

До 7 млн грн доходу дозволено працювати на єдиному податку

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими з 2 квітня 2020 року для платників єдиного податку збільшено граничні обсяги доходу протягом календарного року.

Так, для І групи – 1 млн грн (до 2 квітня 2020 року було 300 тис. грн). Сюди належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню.

Для ІІ групи – 5 млн грн (до 2 квітня 2020 року було 1,5 млн грн). Це: фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року вони не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10.

Для ІІІ групи – 7 млн грн (до 2 квітня 2020 року було 5 млн грн). До ІІІ групи належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 293.8 ст. 293 ПКУ платники єдиного податку першої-третьої груп, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначеного для таких платників згідно норм ПКУ, які діяли до 2 квітня 2020 року (п. 291.4 ст. 291 ПКУ), з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку відповідно другої або третьої групи, або переходять на загальну систему оподаткування.

Такі платники єдиного податку до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків. При цьому заява платниками подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

 

Сектор комунікацій Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

 

Електронні сервіси ДПС

У зв’язку з оголошенням в Україні карантину Головне управління ДПС у Тернопільській області рекомендує використовувати електронні сервіси Державної податкової служби.

Так, діє електронний сервіс ДПС «Електронний кабінет». Скориставшись ним, можна сплатити визначені податкові зобов’язання, подати звітність або отримати інформацію, не відвідуючи податкові ограни.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

ДПС України надала відповіді на питання платників щодо роботи сервісу. Детально – на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/417065.html.

 

 

Сектор комунікацій Головного управління ДПС

у Тернопільській області

Територіальні громади Тернопільщини отримали майже 20,4 млн грн податку за нерухомість

 

Упродовж першого кварталу 2020 року платники Тернопілля спрямували до місцевих бюджетів 20 млн 384,9 тис. грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це на 46,6 відсотка перевищило очікувані надходження. Відтак додатково у своє розпорядження територіальні громади отримали 6 млн 478,5 тис. грн цього платежу. Порівняно ж з січнем-березнем 2019 року приріст податку на нерухоме майно цьогоріч склав 3 млн 192 тис. грн або плюс 18,6 відсотка.

Більшу частину суми цього майнового податку спрямовують до бюджету юридичні особи, які самостійно декларують і сплачують податок на нерухомість. Частка сплаченого ними платежу перевищує 85 відсотків, а це – 17 млн 338,2 тис. гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження податку на нерухоме майно від юридичних осіб зросло на  2 млн 721,9 тис. грн або 18,1 відсотка.

Фізособи перерахували з початку цього року до місцевих бюджетів 2 млн 646,7 тис. грн цього майнового платежу. Приріст до минулого року склав 470,6 тис. грн або 21,6 відсотка.

Громадянам, які є власниками нерухомості, суму податку нарахують у визначені законом терміни.

Вважаємо за доцільне нагадати, що у 2020 році контролюючі органи нараховують фізичним особам-платникам податку податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 податковий (звітний) рік. Це податкове зобов’язання фізичні особи сплачують упродовж 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Тому вимоги щодо звільнення від оподаткування, передбачені Законом № 533 з урахуванням змін, внесених Законом № 540, будуть враховані при нарахуванні контролюючими органами податку фізичним особам – платникам податку за об’єкти нежитлової нерухомості у 2021 році за 2020 податковий (звітний) рік.

 

Сектор комунікацій

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

Тимчасово змінено строки подання та розгляду скарг платників податків

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що Законом України від 30.03.2020 №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, передбачено зупинення перебігу строків, встановлених статтею 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження),  скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року.

Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 ПКУ.

Водночас з урахуванням того, що перебіг строків, які зупинялися, продовжується, то контролюючий орган має право прийняти відповідне рішення з 1 червня 2020 року з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Звертаємо увагу, що перебіг строків розгляду скарг в адміністративному порядку не зупиняється та застосовуються наслідки порушення їх розгляду, передбачені пунктом 56.9 статті 56 ПКУ стосовно скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість.

 

Сектор комунікацій Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

Землекористувачі сплатили за землі Тернопільщини 82,6 млн грн

 

У надходженнях до місцевих бюджетів Тернопілля плата за землю посідає третє місце за обсягами і становить майже 10 відсотків загальних надходжень. Цьогоріч упродовж першого кварталу землекористувачі спрямували до місцевих бюджетів краю 82 млн 627 тис. грн плати за землю. Порівняно з січнем-березнем 2019 року спостерігається позитивна динаміка, адже приріст склав 4 млн 452,9 тис. гривень.

Відтак упродовж трьох місяців цього року власники та орендарі земельних ділянок – юридичні особи сплатили до місцевих бюджетів 72 млн 436,7 тис. грн, а це плюс 4 млн 816,7 тис. грн до минулого року.

Землекористувачі – фізичні особи спрямували до бюджетів територіальних громад 10 млн 190,4 тис. грн земельної плати.

Нагадаємо, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок сплачується власниками земельних ділянок та земельних паїв (часток), а орендна плата – землекористувачами - орендарями за земельні ділянки державної і комунальної власності, які використовуються ними на підставі договорів оренди.

Козівське управління 

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

Коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства у І кварталі 2020 року

 

Відповідно до п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається за сумою витрат, обчислених згідно з пп. 252.11-252.15 ст. 252 ПКУ, та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що визначений у протоколах Державної комісії України по запасах корисних копалин.

У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі – облікова ставка).

У І кварталі 2020 року діяли 3 (три) облікові ставки: 13,5 відс., 11 відс. та 10 відс., затверджені рішеннями Правління Національного банку України від 12.12.2019 №925-рш, від 30.01.2020 №76-рш, від 12.03.2020 №172-рш відповідно.

Тривалість дії облікової ставки: 13,5 відс. – 30 днів (01.01.2020-30.01.2020); 11 відс. – 42 дня (31.01.2020-12.03.2020); 10 відс. – 19 днів (13.03.2020-31.03.2020).

Для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати необхідно обчислити розмір середньозваженої облікової ставки за І квартал 2020 року, який відповідає 11,62 відс. ((13,5 відс. х 30 днів + 11 відс. х 42 дня + 10 відс. х 19 днів)/91).

Таким чином, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І квартал 2020 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 34,86 відс. – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки.

 

Козівське управління Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

Невірне нарахування транспортного податку у податковій службі виправлять протягом 10 робочих днів

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до п. 5 глави дев’ятої розд. ІV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, податкові повідомлення-рішення з транспортного податку можуть бути скасовані (відкликані) на підставі заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

При виявленні розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми транспортного податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

 

Козівське управління Головного управління ДПС

у Тернопільській області

Реекспорт товарів: відображаємо у декларації з ПДВ

 

Згідно із п. 5 частини першої ст. 86 Митного кодексу України (далі – МКУ) митний режим реекспорту може бути застосований до товарів, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та були поміщені у митний режим імпорту і повертаються нерезиденту – стороні зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у цей режим, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або з інших обставин, що перешкоджають його виконанню.

Відповідно до п. п. «г» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений МКУ.

Згідно із п. п. «б» п. п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до п. 5 частини першої ст. 86 МКУ.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ.

Пунктом 3 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, передбачено, що операції з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до вимог п. п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ, вказуються у рядку 2.1 податкової декларації з ПДВ.

Таким чином, операція з вивезення за межі митної території України у митному режимі реекспорту товару, який ввозився на митну територію України у митному режимі імпорту, у зв’язку з його поверненням продавцю-нерезиденту, оподатковується ПДВ за нульовою ставкою та відображається у рядку 2.1 податкової декларації з ПДВ.

 

Козівське управліня Головного управління ДПС

у Тернопільській області

 

 

Верховна Рада України прийняла законопроєкт, спрямований на підтримку бізнесу в період проведення заходів із запобігання поширення коронавірусу в Україні

Сьогодні Верховна Рада України прийняла за основу та в цілому законопроєкт 3220 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID – 19)».

Законопроєктом вносяться зміни:

- запроваджується звільнення від штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені  протягом  періоду з 1 березня  по 31 травня 2020 року. Це звільнення не стосуватиметься правил нарахування, декларування, сплати ПДВ, акцизного податку та ренти, а також порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах,  які застосовуються на загальних підставах, відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

- не будуть застосовуватися штрафи за несвоєчасну або неповну сплату ЄСВ, а також несвоєчасне подання звітності по ЄСВ за періоди з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року;

- за період з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховуватиметься пеня, а для платників єдиного внеску – за період 1 березня по 30 квітня 2020 року;

- встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок з  18  березня  по  31 травня  2020 року (крім перевірок, що стосуються бюджетного відшкодування).  Перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на цей період. До 30 березня 2020 року ДПС оприлюднить оновлений план-графік перевірок. Документальні перевірки з ЄСВ призупиняються на період з 18 березня по 18 травня 2020 року;

- подовжено до 1 липня 2020 року термін подання річної декларації про майновий стан і доходи. Суму податкового зобов’язання, яке платниками визначено до сплати, необхідно сплатити до 1 жовтня 2020 року;

- не нараховується та не сплачується у період з 1 березня року по 30 квітня 2020 року плата за землю за земельні ділянки,  у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в  господарській  діяльності.  При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб) мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за відповідні місяці;

- об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з 1 березня по 30 квітня 2020 року;

- тимчасово за періоди з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску «за себе» фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, члени фермерських господарств та особи, які займаються незалежною професійною діяльністю;

- впровадження застосування програмних РРО відтерміновується до 1 серпня 2020, зокрема, розширення застосування РРО для окремих видів діяльності – до 1 січня 2021 року,  до 1 квітня 2021 року відтерміновується запровадження обов’язкового використання РРО для всіх платників єдиного податку другої – четвертої груп.

Інформація із законопроєкту № 3220 від 16.03.2020, прийнятого Верховною Радою України 17 березня 2020 року, відповідно до тексту, розміщеного на сайті ВРУ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68402

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

Особливості заповнення колонки 3 додатків 1-3 до податкової декларації екоподатку: переводимо кубічні метри в тонни

 

Податкова декларація екологічного податку (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями.

Невід’ємною частиною декларації є додатки (розрахунки). Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до декларації не додається.

Відповідно до ст. 249 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку щокварталу самостійно обчислюються суми екологічного податку виходячи, зокрема, з:

- фактичних обсягів викидів (колонка 3 додатку 1 до декларації);

- фактичних обсягів скидів (колонка 3 додатку 2 до декларації);

- фактичних обсягів розміщення відходів (колонка 3 додатку 3 до декларації).

Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Таким чином, фактичні обсяги за кожним видом забруднюючої речовини визначаються самостійно платниками екологічного податку в тоннах. При цьому правильність визначення, зокрема, фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів не належить до компетенції податкових органів, тому з метою переведення одиниць виміру за кожним видом забруднюючої речовини з куб. метрів тощо у тонни, платникам слід звертатися до Міністерства енергетики та захисту довкілля України, яке згідно з п. 1 Положення про Міністерство енергетики та захисту довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року №32 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 року №847) зі змінами та доповненнями, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері охорони навколишнього природного середовища.

 

Чи є вихідні та святкові дні операційними днями для реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в ЄРАН?

 

Відповідно до п. 231.5 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при реалізації пального або спирту етилового особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального або спирту етилового. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального або спирту етилового, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального або спирту етилового суб’єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в ЄРАН.

Реєстрація в ЄРАН здійснюється:

- акцизних накладних, складених при реалізації пального через паливороздавальну або оливороздавальну колонку у паливний бак транспортного засобу з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, – не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання;

- першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу – у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу;

- першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного – у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного;

- першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного до акцизного складу – після фактичного отримання пального або спирту етилового на акцизний склад, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за датою складання акцизної накладної;

- першого примірника акцизної накладної при реалізації пального з акцизного складу пересувного до паливного баку транспортного засобу, обладнання або пристрою, до місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, – протягом трьох календарних днів з дня фактичного отримання пального;

- першого примірника зведеної акцизної накладної та акцизної накладної, складеної на операції, визначені в п. п. 1 п. п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ – не пізніше 15 календарних днів з дня їх складання;

- акцизної накладної при ввезенні пального або спирту етилового на митну територію України – не пізніше дня, наступного за днем оформлення належним чином митної декларації;

- першого примірника акцизної накладної, що складається при вивезенні пального за межі митної території України, – протягом трьох календарних днів з дня фактичного вивезення пального за межі митної території України, що підтверджено належним чином оформленою митною декларацією;

- другого примірника акцизної накладної – після фактичного отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за днем отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний розпорядником акцизного складу/акцизного складу пересувного – отримувачем пального або спирту етилового;

- розрахунку коригування – не пізніше трьох календарних днів, наступних за датою його складання (п. 231.6 ст. 231 ПКУ).

Згідно з п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №114 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №545), для реєстрації в ЄРАН акцизні накладні/розрахунки коригування надсилаються до ДПС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо обміну електронними документами з контролюючими органами у порядку, визначеному законодавством.

ЄРАН працює постійно (24 години щодня), крім часу, необхідного для технічного обслуговування.

Технічне обслуговування ЄРАН проводиться у часові проміжки з незначною кількістю реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування.

Інформація про запланований час технічного обслуговування ЄРАН розміщується на офіційному вебпорталі ДПС не пізніше ніж за 24 години до початку технічного обслуговування.

Отже, чинним законодавством не передбачено обмежень щодо можливості реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування у ЄРАН у вихідні та святкові дні. ЄРАН працює постійно (24 години щодня), крім часу, необхідного для технічного обслуговування.

 

Запити та звернення до органів ДПС можна надіслати з приватної частини Електронного кабінету

 

У зв’язку зі спалахом та розповсюдженням коронавірусу COVID-19 та попередженням інфікування і поширення вірусних інфекцій, Головне управління ДПС у Тернопільській області звертається з проханням зменшити відвідування Центрів обслуговування платників та надання паперових документів. Рекомендуємо користуватися засобами електронного зв’язку, а саме – Електронним кабінетом.

За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платники податків мають можливість надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Одночасно повідомляємо, що у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області, на час дії карантину тимчасово призупинено проведення особистого прийому та обмежено допуск до адміністративних будівель ДПС.

З усним зверненням можна звернутись за телефоном (0352) 43-46-33.

 

Власники нерухомості спрямували до місцевих скарбниць майже 17 млн гривень

 

Одним із вагомих наповнень місцевих бюджетів є податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Цього року впродовж січня-лютого до місцевих скарбниць Тернопільщини надійшло 16 млн 802,8 тис. грн цього платежу, що перевершило очікувані надходження на 42,6 відсотка. Відтак додатково місцеві громади отримали 5 млн 19,1 тис. гривень. Приріст до січня-лютого минулого року склав плюс 21 відсоток або 2,9 млн гривень.

Понад 88 відсотків податку сплатили юридичні особи. Вони перерахували до місцевих бюджетів 14 млн 854,6 тис. грн за нерухоме майно. Це перевищило надходження аналогічного минулорічного періоду на 2,4 млн грн, а очікування – на 5,5 млн гривень.

Фізособи спрямували до бюджетів територіальних громад 1 млн 948,2 тис. грн цього платежу. Порівняно з січнем-лютим 2019 року надходження податку на нерухоме майно зросли на 533,4 тис. грн або 37,7 відсотка.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

Особливості заповнення колонки 3 додатків 1-3 до податкової декларації екоподатку: переводимо кубічні метри в тонни

 

Податкова декларація екологічного податку (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями.

Невід’ємною частиною декларації є додатки (розрахунки). Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до декларації не додається.

Відповідно до ст. 249 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку щокварталу самостійно обчислюються суми екологічного податку виходячи, зокрема, з:

- фактичних обсягів викидів (колонка 3 додатку 1 до декларації);

- фактичних обсягів скидів (колонка 3 додатку 2 до декларації);

- фактичних обсягів розміщення відходів (колонка 3 додатку 3 до декларації).

Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Таким чином, фактичні обсяги за кожним видом забруднюючої речовини визначаються самостійно платниками екологічного податку в тоннах. При цьому правильність визначення, зокрема, фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів не належить до компетенції податкових органів, тому з метою переведення одиниць виміру за кожним видом забруднюючої речовини з куб. метрів тощо у тонни, платникам слід звертатися до Міністерства енергетики та захисту довкілля України, яке згідно з п. 1 Положення про Міністерство енергетики та захисту довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року №32 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 року №847) зі змінами та доповненнями, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері охорони навколишнього природного середовища.

 

Чи є вихідні та святкові дні операційними днями для реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в ЄРАН?

 

Відповідно до п. 231.5 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при реалізації пального або спирту етилового особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального або спирту етилового. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального або спирту етилового, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального або спирту етилового суб’єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в ЄРАН.

Реєстрація в ЄРАН здійснюється:

- акцизних накладних, складених при реалізації пального через паливороздавальну або оливороздавальну колонку у паливний бак транспортного засобу з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, – не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання;

- першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу – у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу;

- першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного – у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного;

- першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного до акцизного складу – після фактичного отримання пального або спирту етилового на акцизний склад, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за датою складання акцизної накладної;

- першого примірника акцизної накладної при реалізації пального з акцизного складу пересувного до паливного баку транспортного засобу, обладнання або пристрою, до місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, – протягом трьох календарних днів з дня фактичного отримання пального;

- першого примірника зведеної акцизної накладної та акцизної накладної, складеної на операції, визначені в п. п. 1 п. п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ – не пізніше 15 календарних днів з дня їх складання;

- акцизної накладної при ввезенні пального або спирту етилового на митну територію України – не пізніше дня, наступного за днем оформлення належним чином митної декларації;

- першого примірника акцизної накладної, що складається при вивезенні пального за межі митної території України, – протягом трьох календарних днів з дня фактичного вивезення пального за межі митної території України, що підтверджено належним чином оформленою митною декларацією;

- другого примірника акцизної накладної – після фактичного отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за днем отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний розпорядником акцизного складу/акцизного складу пересувного – отримувачем пального або спирту етилового;

- розрахунку коригування – не пізніше трьох календарних днів, наступних за датою його складання (п. 231.6 ст. 231 ПКУ).

Згідно з п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №114 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №545), для реєстрації в ЄРАН акцизні накладні/розрахунки коригування надсилаються до ДПС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо обміну електронними документами з контролюючими органами у порядку, визначеному законодавством.

ЄРАН працює постійно (24 години щодня), крім часу, необхідного для технічного обслуговування.

Технічне обслуговування ЄРАН проводиться у часові проміжки з незначною кількістю реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування.

Інформація про запланований час технічного обслуговування ЄРАН розміщується на офіційному вебпорталі ДПС не пізніше ніж за 24 години до початку технічного обслуговування.

Отже, чинним законодавством не передбачено обмежень щодо можливості реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування у ЄРАН у вихідні та святкові дні. ЄРАН працює постійно (24 години щодня), крім часу, необхідного для технічного обслуговування.

 

Запити та звернення до органів ДПС можна надіслати з приватної частини Електронного кабінету

 

У зв’язку зі спалахом та розповсюдженням коронавірусу COVID-19 та попередженням інфікування і поширення вірусних інфекцій, Головне управління ДПС у Тернопільській області звертається з проханням зменшити відвідування Центрів обслуговування платників та надання паперових документів. Рекомендуємо користуватися засобами електронного зв’язку, а саме – Електронним кабінетом.

За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платники податків мають можливість надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Одночасно повідомляємо, що у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області, на час дії карантину тимчасово призупинено проведення особистого прийому та обмежено допуск до адміністративних будівель ДПС.

З усним зверненням можна звернутись за телефоном (0352) 43-46-33.

 

Власники нерухомості спрямували до місцевих скарбниць майже 17 млн гривень

 

Одним із вагомих наповнень місцевих бюджетів є податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Цього року впродовж січня-лютого до місцевих скарбниць Тернопільщини надійшло 16 млн 802,8 тис. грн цього платежу, що перевершило очікувані надходження на 42,6 відсотка. Відтак додатково місцеві громади отримали 5 млн 19,1 тис. гривень. Приріст до січня-лютого минулого року склав плюс 21 відсоток або 2,9 млн гривень.

Понад 88 відсотків податку сплатили юридичні особи. Вони перерахували до місцевих бюджетів 14 млн 854,6 тис. грн за нерухоме майно. Це перевищило надходження аналогічного минулорічного періоду на 2,4 млн грн, а очікування – на 5,5 млн гривень.

Фізособи спрямували до бюджетів територіальних громад 1 млн 948,2 тис. грн цього платежу. Порівняно з січнем-лютим 2019 року надходження податку на нерухоме майно зросли на 533,4 тис. грн або 37,7 відсотка.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

Найбільше земельної плати спрямували до бюджетів Тернополя та Тернопільського району

 

Впродовж січня-лютого 2020 року платники податків сплатили до місцевих бюджетів Тернопільщини 56,2 млн грн плати за землю. Виконання індикативних показників склало 117,2 відсотка. Відтак бюджети додатково отримали 8,8 млн гривень.

Внесок юридичних осіб із цього платежу склав 87 відсотків. Адже за два місяці вони сплатили понад 48,9 млн грн плати за землю. Це перевищило очікувані надходження на 22 відсотки або плюс 8,8 млн гривень. Порівняно з минулорічними надходженнями цьогоріч сплата зросла на 16,4 відсотка або 6,9 млн гривень.

Фізособи поповнили скарбниці місцевих громад, сплативши 7,3 млн грн плати за землю. Порівняно з аналогічним періодом минулого року приріст платежу склав 261,7 тис. гривень.

Найбільше земельної плати перерахували у Тернополі та Тернопільському районі, а це відповідно 14,6 млн грн та 4,6 млн гривень. По 3,5 млн грн земельного платежу спрямували до місцевих скарбниць Борщівщини, Збаражчини та Гусятинщини. Активно сплачують цей платіж і у Козівському районі. До скарбниць територіальних громад там спрямували 3,8 млн грн плати за землю.

 

Подання письмових пояснень щодо зупинених податкових накладних

 

Письмові пояснення/скарги на рішення комісії та копії документів при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подаються до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі XML за наступними формами:

- Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (код форми J/F13126) (далі – Повідомлення 1);

- Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (код форми (J/F13132) (далі – Скарга).

До Повідомлення 1/Скарги можна додати необхідну кількість документів довільного формату (код форми J/F13601), до яких можна завантажити копії необхідних підтверджуючих документів у форматі PDF, PNG або JPG.

Кількість документів довільного формату, що додаються до Повідомлення 1, не обмежена.

Кількість документів довільного формату, що додаються до Скарги, не повинна перевищувати 100 шт.

Розмір вкладень (у форматі PDF, PNG або JPG) до документів довільного формату не повинен перевищувати 2 Мб.

Крім того, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка набрала чинності з 01.02.2020, передбачена можливість подання платником податку, якого включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Зазначена інформація подається до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі XML за формою «Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (код форми J(F)13149)» (далі – Повідомлення 2).

До Повідомлення 2 можна додати необхідну кількість документів довільного формату (код форми J/F13601), до яких можна завантажити копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у форматі PDF, PNG або JPG.

Кількість документів довільного формату, що додаються до Повідомлення 2, не повинна перевищувати 100 шт.

Розмір вкладень (у форматі PDF, PNG або JPG) до документів довільного формату не повинен перевищувати 2 Мб.

 

Податкова знижка за навчання: алгоритм розрахунку

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує про алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання за наслідками звітного податкового року, розраховується наступним чином:

- визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП та утриманого податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);

- на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки;

- розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку:

- із суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку.

При цьому сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

 

Яким чином здійснюється взяття на облік платників єдиного податку – членів фермерського господарства?

 

Згідно з п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Члени фермерського господарства, вичерпний перелік яких визначено частиною третьою ст. 3 Закону України від 19 червня 2003 року №973 «Про фермерське господарство» із змінами та доповненнями, з 01.01.2018 зобов’язані були стати на облік в контролюючих органах як платники єдиного внеску.

Зазначена норма не поширюється на членів фермерських господарств, які є застрахованими особами (найманими працівниками, фізичними особами-підприємцями).

Відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону №2464 обов’язок щодо постановки на облік не поширюється на членів фермерського господарства, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

При втраті членом фермерського господарства статусу застрахованої особи або статусу особи з інвалідністю, або припинення виплати соціальної допомоги, такий член фермерського господарства зобов’язаний стати на облік в контролюючих органах як платник єдиного внеску.

Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 (далі – Порядок №1162), для взяття на облік платником єдиного внеску членам фермерських господарства необхідно подати до контролюючого органу за місцем проживання заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою №12-ЄСВ згідно з додатком 2 до Порядку №1162 (далі – Заява).

Члени фермерського господарства подають Заяву та підтвердні документи щодо дати набуття членства у фермерському господарстві (договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства, статут фермерського господарства тощо) протягом 10 календарних днів після внесення змін до установчих документів фермерського господарства (п. 3 розд. ІІІ Порядку№1162).

Така Заява повинна бути додатково підписана головою фермерського господарства.

Контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік членів фермерського господарства безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою №2-ЄСВ згідно з додатком 3 до Порядку №1162.

 

Козівське управління Головного управління  ДПС 

у Тернопільській області

 

Яким чином здійснюється взяття на облік платників єдиного податку – членів фермерського господарства?

 

Згідно з п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Члени фермерського господарства, вичерпний перелік яких визначено частиною третьою ст. 3 Закону України від 19 червня 2003 року №973 «Про фермерське господарство» із змінами та доповненнями, з 01.01.2018 зобов’язані були стати на облік в контролюючих органах як платники єдиного внеску.

Зазначена норма не поширюється на членів фермерських господарств, які є застрахованими особами (найманими працівниками, фізичними особами-підприємцями).

Відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону №2464 обов’язок щодо постановки на облік не поширюється на членів фермерського господарства, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

При втраті членом фермерського господарства статусу застрахованої особи або статусу особи з інвалідністю, або припинення виплати соціальної допомоги, такий член фермерського господарства зобов’язаний стати на облік в контролюючих органах як платник єдиного внеску.

Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 (далі – Порядок №1162), для взяття на облік платником єдиного внеску членам фермерських господарства необхідно подати до контролюючого органу за місцем проживання заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою №12-ЄСВ згідно з додатком 2 до Порядку №1162 (далі – Заява).

Члени фермерського господарства подають Заяву та підтвердні документи щодо дати набуття членства у фермерському господарстві (договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства, статут фермерського господарства тощо) протягом 10 календарних днів після внесення змін до установчих документів фермерського господарства (п. 3 розд. ІІІ Порядку№1162).

Така Заява повинна бути додатково підписана головою фермерського господарства.

Контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік членів фермерського господарства безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою №2-ЄСВ згідно з додатком 3 до Порядку №1162.

 

Хто має подати декларацію про майновий стан і доходи?

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що кампанія декларування доходів проходить кожного року і передбачає подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи та визначення податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

Громадяни, які подають податкові декларації, розподіляються на дві категорії:

- особи, які зобов’язані подати річну декларацію;

- та особи, які мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки.

В обов’язковому порядку мають подавати декларацію громадяни, які отримували доходи не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи).

До таких доходів відносяться, зокрема:

- доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам, які не є суб’єктами господарювання;

- успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення;

- доходи від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься:

- дохід у вигляді  основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2019 році – 1043,25 грн);

- інвестиційні доходи;

- доходи з іноземних джерел;

- доходи у вигляді нецільової благодійної допомоги, якщо її загальна сума перевищує у 2019 році – 2690 грн;

- доходи від продажу власної продукції тваринництва, якщо сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року (у 2019 році – 208 650 грн);

- доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га;

- інші випадки, передбачені Податковим кодексом.

Крім обов’язку щодо подання декларації, фізичні особи  мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки.

Декларація подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).

 

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (тютюновими виробами) через інтернет-магазин

 

Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №481) роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Згідно із ст. 1 Закону №481:

- роздрібна торгівля – це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;

- місце торгівлі – це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

Пунктом 11 частини першої ст. 15 прим. 3 Закону №481 забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у невизначених для цього місцях торгівлі.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»:

- інтернет-магазин – це засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину;

- електронна торгівля – це господарська діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем;

- електронний правочин – це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Статтею 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Отже, суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) не може здійснювати продаж алкогольних напоїв (тютюнових виробів) через інтернет-магазин, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства здійснення роздрібної торгівлі такими виробами потребує наявності відповідного торгового приміщення.

Крім того, суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) не можуть здійснювати торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами) за замовленням в інтернет-магазині шляхом їх доставки представником суб’єкта господарювання кінцевому споживачу.

Згідно з частиною сорок дев’ятою ст. 15 Закону №481 ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону № 481 щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.

Також відповідно до ст. 17 Закону №481 до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) у разі порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону №481 застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 6800 гривень.

 

На Тернопільщині боржники розрахувались із бюджетами, сплативши 11,5 млн гривень

 

Упродовж січня–лютого 2020 року 436 юридичних осіб, які допустили податковий борг на початок року, зменшили його на 11,5 млн гривень. Зокрема, 304 суб’єкти господарювання виплатили 7,5 млн грн податкової заборгованості.

За рахунок погашення податкового боргу з початку цього року до зведеного бюджету надійшло 4,3 млн гривень. При цьому державний бюджет отримав 3,6 млн гривень. 

Таких результатів вдалося досягти завдяки комплексу вжитих заходів задля скорочення податкового боргу. Зокрема, у січні–лютому 2020 року фахівці податкової служби області подали до суду 7 звернень щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок стягнення готівкових (безготівкових) коштів на суму податкового боргу 3 млн гривень. З врахуванням попередніх періодів, органи правосуддя задовольнили 11 таких звернень на суму 6 млн гривень. Щодо стягнення активів фізичних осіб через органи державної виконавчої служби, то до суду направлено 23 позови на суму податкового боргу 3,4 млн гривень.

За рахунок реалізації безхазяйного майна до зведеного бюджету надійшло 36,8 тис. гривень. Зокрема, держбюджет отримав 21,4 тис. грн, а місцеві –15,4 тис. гривень.

Акцизний податок: нюанси застосування підприємцями та юридичними особами

 

Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Тернопільській області Роман Савка під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо нюансів застосування акцизного податку підприємцями та юридичними особами.

Найцікавіші запитання та відповіді на них надаємо увазі читачів.

 

Питання 1. Чи можна зареєструвати акцизну накладну, з дати складання якої минуло 120 календарних днів?

Роман Савка: Так, можна. Суб’єкт господарювання може зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизну накладну, або розрахунок коригування до неї, якщо з дати їх складання минуло 120 календарних днів, але в межах строку позовної давності, тобто 1095 календарних днів.

 

Питання 2. Якщо у платника акцизного податку у звітному періоді відсутня діяльність, чи повинен платник подавати декларацію акцизного податку?

Роман Савка: Якщо підприємство є платником акцизного податку та має діючі ліцензії на право зберігання, оптової торгівлі за наявності місць оптової торгівлі та оптової торгівлі за відсутності місць оптової торгівлі пальним, то платник повинен подавати декларацію акцизного податку до органів ДПС незалежно від того, чи провадилась господарська діяльність у звітному періоді.

 

Питання 3. Чи зобов’язане підприємство реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального при реалізації скетч-карток на пальне іншим суб’єктам господарювання без фактичного (фізичного ) відпуску пального?

Роман Савка: Зауважте, якщо підприємство здійснює операції лише за талонами, або старт-картками на пальне, без реалізації пального, при цьому договором передбачено постачання талонів (карток) як торговельної послуги на отримання палива, то за такими операціями у суб’єкта господарювання не потрібно реєструватись платником акцизного податку з реалізації пального.

 

Питання 4. Скажіть, чи потрібно придбавати ліцензію на зберігання пального, якщо здійснюється роздрібна торгівля пальним?

Роман Савка: Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального, або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

 

Питання 5. Мене як покупця цікавить таке питання. Чи потрібно у зв’язку зі зміною розміру ставок акцизного податку переклеювати акцизні марки на алкогольних напоях і тютюнових виробах, що перебувають в обігу?

Роман Савка: Якщо алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані акцизними марками, на яких суму акцизного податку за одиницю маркованої продукції зазначено відповідно до ставок акцизного податку, що діяли до зміни їх розміру, перебувають в обігу в межах строку придатності до повної реалізації.

 

Питання 6. Який термін реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних зведеної акцизної накладної, у тому числі складеної у двох примірниках?

Роман Савка: Пунктом 231.3 ст. 231 Податкового кодексу України визначено можливість платникам акцизного податку з реалізації пального складати не пізніше останнього дня звітного місяця зведені акцизні накладні на весь обсяг реалізованого пального протягом такого місяця. Термін реєстрації в ЄРАН першого примірника зведеної акцизної – не пізніше 15 календарних днів з дня її складання.

Пунктом 231.6 ст. 231 ПКУ встановлено єдиний термін реєстрації другого примірника акцизної накладної отримувачем пального, незалежно від виду операції з реалізації пального, а саме – після фактичного отримання пального на акцизний склад, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за днем отримання пального на акцизний склад – отримувачем пального.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській обла

 

Козівське управління Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області доводить до широкого кола громадськості наступну інформацію: 

 

Одним із важливих напрямів сучасної стратегії розвитку України є прагнення до подолання корупції та мінімізації її суспільно-політичних наслідків. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для демократичних перетворень у державі, зміцнення національної безпеки, зростання її економічного потенціалу, формування у суспільстві довіри до влади, покращення добробуту громадян України.

Корупція – це багатоаспектне соціально – економічне, політичне, правове та морально – етичне явище, яке складається з цілого комплексу протиправних дій і неетичних вчинків та завдає істотної шкоди нормальному функціонуванню моральних та правових відносин у суспільстві й державі.

Це антисуспільне  явище набуває сили, дозволяє визначити долю економіки, держави та суспільства в цілому і як наслідок – поступово перетворюється з ординарного злочину на соціальну хворобу, порушуючи при цьому законні права та інтереси громадян та вражає широке коло суспільних відносин, які існують у державі.

Подолання корупції в органах Державної податкової служби України є одним із першочергових завдань українського суспільства, оскільки існуючі прояви корупції негативно впливають на рівень надходжень грошових коштів до державного бюджету, на ефективність діяльності податкових  органів, їх рейтинг, взаємовідносини з платниками податків тощо.

Державна податкова служба України, керівництво Головного управління ДПС у Тернопільській області звертає особливу увагу на усі повідомлення щодо дій та поведінки її співробітників, несумісних з вимогами загальних правил поведінки державного службовця, як при виконанні службових обов’язків, так і в позаслужбовий час.

Попередньо вжиті організаційно – правові заходи певною мірою забезпечили попередження та протидію корупції в органах ДПС, що базуються на принципах системності та наступальності в боротьбі з корупцією, розподілі функцій і відповідальності суб’єктів на які покладені завдання із запобігання протидії корупції.

Разом з тим ця діяльність потребує подальшого вдосконалення забезпечення комплексного поєднання профілактичних, попереджувальних та правових заходів, спрямованих як на безумовне дотримання норм чинного антикорупційного законодавства, так і на усунення причин та умов, що створюють сприятливе підґрунтя для вчинення корупційних правопорушень у сфері службової діяльності. Крім того, очевидною є необхідність у зосередженні зусиль на вирішенні, у межах компетенції ДПС, питань цілеспрямованої нейтралізації соціальних та економічних чинників відомчої корупції.

Просимо громадськість області та небайдужих громадян про відому інформацію щодо протиправних дій з боку службових осіб ГУ ДПС у Тернопільській області, повідомляти у будь який зручний спосіб, зокрема:

·          з  використанням засобів поштового зв’язку , на адресу : 46003, м.Тернопіль, вул..Білецька, 1;

·         на електронну адресу підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Тернопільській області tr.szk25@tax.gov.ua (крім звернень громадян та запитів на отримання публічної інформації);

·         засобами телекомунікації через Контакт-центр Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України, за телефоном 0-800-501-007 ;

·         під час особистого прийому громадян керівництвом  та службовими особами ДПС України та Головного  управління ДПС у Тернопільській області (інформація про порядок запису на прийом, а також графік особистого прийому розміщуються на офіційному вебпорталі ДПС);

·         у письмовому вигляді та засобами телефонного зв’язку через працівників Сектору з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Тернопільській області (контактний телефон :0352-43-46-19, керівник – Рудницький Микола Антонович).

·         _______________________________________________________________

 

Яку сума заробітної плати зазначаємо у рядку 4 розд. ІІ додатка Ф3 до податкової декларації про майновий стан і доходи

 

Наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 №177) затверджені форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція №859).

Згідно з пп. 1 та 2 розд. І Інструкції №859 Декларація складається з восьми розділів, та трьох додатків до неї, які є складовою частиною Декларації і без Декларації не є дійсними, зокрема, додатка Ф3 «Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з використанням права на податкову знижку» (далі – Додаток Ф3).

Відповідно до п. 4 розд. IV у рядку 4 розд. ІІ «Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, у зв’язку з використанням права на податкову знижку» Додатка Ф3 до Декларації зазначається сума нарахованої заробітної плати, зменшена на суму обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності відповідно до п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому сума нарахованої заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат відповідно до умов трудового договору (контракту), що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з п. п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, вказується у графі 3 рядка 10.1 розд. ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації.

 

Своєчасно не сплачено пеню та штраф платником єдиного внеску, зазначеного у рішенні контролюючого органу: наслідки

 

Відповідно до п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону №2464).

При несвоєчасній сплаті або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята ст. 9 Закону № 2464).

Слід зазначити, що нормами чинного законодавства відповідальності за несплату штрафних санкцій та пені по єдиному внеску не передбачено.

Однак відповідно до частини п’ятнадцятої ст. 25 Закону № 2464 рішення контролюючого органу про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти календарних днів, а також не повідомив у цей строк контролюючий орган про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.

Пунктом 12 розд. VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція №449), визначено, що суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в тому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску. Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату боргу (недоїмки), якщо їх застосування пов’язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Якщо платник єдиного внеску згідно з абзацом десятим частини четвертої ст. 25 Закону №2464 протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з контролюючим органом шляхом оскарження в адміністративному або в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, контролюючий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.

Крім того, у таких випадках контролюючий орган має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки (абзац дванадцятий частини четвертої ст. 25 Закону №2464).

За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (п. 8 розд. VІ Інструкції №449).

При цьому строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (частина шістнадцята ст. 25 Закону №2464).

 

На Тернопільщині сплатили майже 584 млн грн податку на доходи фізичних осіб

 

Податок на доходи фізичних осіб є одним із бюджетоформуючих платежів місцевих скарбниць. Упродовж січня-лютого 2020 року платники Тернопільщини сплатили 583 млн 781 тис. грн цього податку. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Валерій Лісницький. «Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження даного платежу зросли на 53 млн 472 тис. грн або плюс майже 10,1 відсотка», – констатував він.

Із загальної суми даного податку місцеві скарбниці отримали 435 млн 457,9 тис. грн, що на 39,9 млн грн більше, ніж у січні-лютому 2019 року. До державного бюджету платники спрямували 148 млн 323,1 тис. грн податку на доходи фізичних осіб. Порівняно з аналогічним минулорічним періодом надходження платежу зросли на 13,5 млн гривень.

Найбільше податку на доходи фізичних осіб перерахували до скарбниць платники Тернополя та Тернопільського району, а це відповідно 187,3 млн грн та 40,1 млн гривень. Вагомий внесок із цього платежу і від бізнесу та жителів м.Чорткова – 18,3 млн грн, Теребовлянщини –18,2 млн грн, Гусятинщини – 16,8 млн грн, Збаражчини – 16,6 млн грн, Бучаччини – 15,2 млн гривень.

«Варто зазначити, що в доходах обласного бюджету податок на доходи фізичних осіб займає понад 87 відсотків і є основним джерелом їх зростання», – розповів Валерій Лісницький. На думку очільника податкового відомства Тернопільщини, резерви додаткових надходжень податку, насамперед, пов’язані зі збільшенням офіційно працевлаштованого населення та підвищенням середньої зарплати, легалізацією її реального рівня.

 

Дохід у вигляді одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини – без ПДФО

 

Відповідно до п. п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи у вигляді суми державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року №512 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» із змінами і доповненнями затверджено Порядок надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» (далі – Порядок №512).

Згідно з п. 3 Порядку №512 одноразова натуральна допомога «пакунок малюка» (далі – допомога «пакунок малюка») є одноразовою безповоротною адресною соціальною допомогою сім’ям, в яких народилася дитина, а в разі відсутності матері/батька – родичам, патронатним вихователям новонародженої дитини.

Пунктом 4 Порядку № 512 встановлено, що право на отримання допомоги «пакунок малюка» мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України і народили живонароджену дитину.

Надання допомоги «пакунок малюка», її доставка до пологових будинків здійснюється згідно з Меморандумом про взаєморозуміння між Урядом України та Управлінням Організації Об’єднаних Націй з обслуговування проектів і Дитячим фондом Організації Об’єднаних Націй у сфері соціального захисту сімей з дітьми та підтримки розвитку відповідального батьківства та проектних угод, укладених між обласними структурними підрозділами з питань соціального захисту населення та Управлінням Організації Об’єднаних Націй з обслуговування проектів, на умовах співфінансування в межах та у строки реалізації проекту міжнародної технічної допомоги «Забезпечення соціального захисту та відповідального батьківства в Україні» (п. 6 Порядку №512).

Відповідно до пп. 14, 15 Порядку №512 контроль за цільовим та адресним наданням допомоги «пакунок малюка» здійснюють обласні та Київська міська держадміністрації. При цьому отримання допомоги «пакунок малюка» не тягне за собою зміни розміру допомоги при народженні дитини та не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Враховуючи викладене, сума допомоги «пакунок малюка» сім’ям, в яких народилася дитина, яку отримує платник податку за рахунок субвенцій з державного бюджету, не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

Яким чином оподатковується ПДФО сума дебіторської заборгованості, яка погашається юридичною особою – боржником фізичною особою-підприємцем після припинення нею підприємницької діяльності?

 

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі – підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 4 розділу «Загальні положення» Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.99 №237, дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству (фізичні особі – підприємцю) на певну дату.

При цьому, якщо у фізичної особи – підприємця на момент проведення процедури припинення підприємницької діяльності є дебіторська заборгованість і вона не погашається, то у фізичної особи – підприємця не виникає доходу.

Однак, якщо після закінчення процедури припинення підприємницької діяльності фізичній особі погашається сума дебіторської заборгованості юридичною особою – боржником, то уся сума даної заборгованості підлягає оподаткуванню за загальними правилами, встановленими розділом IV ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

При цьому, суб’єкти господарювання, які відповідно до норм ПКУ відносяться до податкових агентів, при виплаті доходів фізичній особі повинні нарахувати та утримати податок на доходи фізичних осіб.

 

 

Чи потрібно платнику податку завіряти копії документів, що подаються до Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено?

 

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладаних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено в ЄРПН (далі – Перелік), визначено п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі – Порядок №520).

Згідно із п. 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку №520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено за формою, ідентифікатор якої розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів, яка включає у себе додаток у форматі PDF.

Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку №557 створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді.

Враховуючи вищезазначене, платнику податку не потрібно завіряти копії документів, визначених Переліком, оскільки документи подаються в сканованому вигляді у форматі PDF у вигляді окремих додатків до Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з відповідним накладанням на них кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності).

 

 

На Тернопільщині обговорили напрямки детінізації ринку праці у будівельній галузі

 

Спільна нарада щодо детінізації зайнятості населення відбулася в Управлінні Держпраці у Тернопільській області. У заході взяли участь  представники управління Пенсійного фонду, департаменту соціального захисту населення, обласного центру зайнятості, Держпродспоживслужби, Нацполіції та архітектурно-будівельної інспекції. Податкову службу представляла начальниця управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС у Тернопільській області Лариса Березюк. Учасники зібрання обговорили порядок проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо протидії незадекларованій праці серед суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері будівництва, та виплати ними заробітної плати вище законодавчо встановленого мінімуму. Такі заходи вживаються на теренах краю на виконання доручень Прем’єр-міністра Олексія Гончарука.

Під час спільної наради проаналізували результати інформаційної кампанії щодо подолання незадекларованої праці у сферах торгівлі та громадського харчування, яка була проведена недавно. Про позитивні результати такої роботи розповіла представниця податкової служби краю. «За результатами спільно проведених з управлінням Держпраці в Тернопільській області превентивних заходів, у податкових органах взято на облік у січні цього року 579 новостворених суб’єктів підприємницької діяльності: 142 юрособи та 437 приватних підприємців. У лютому їхня кількість суттєво зросла до 941 суб’єкта господарювання: відповідно 151 юридична та 790 фізичних осіб», – констатувала Лариса Березюк. Вона також додала, що упродовж лютого 2049 представників бізнесу подали 3121 повідомлення про прийняття на роботу 4956 найманих працівників.

Учасники зібрання обговорили особливості проведення в області у період з 2 по 20 березня інформаційної кампанії щодо неприпустимості допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин у будівельній галузі. Вони розробили спільні заходи, спрямовані на координацію дій інспекторів праці, представників податкової служби, Пенсійного фонду, Нацполіції, Держпродспоживслужби, органів місцевого самоврядування, обласної та місцевих адміністрацій у проведенні роз’яснювальної роботи з легалізації зайнятості.

 

 

На Тернопільщині детінізація ринку праці сприяє збільшенню сплати єдиного внеску

 

У січні-лютому цього року платники податків Тернопілля сплатили 605,9 млн грн єдиного внеску. Очікувані надходження забезпечено на 100,9 відсотка. Додатково до бюджету спрямували 5,6 млн гривень. Порівняно з січнем-лютим минулого року приріст надходжень склав 48,3 млн грн або 8,7%. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Валерій Лісницький.

«Упродовж лютого цього року наші краяни сплатили 316,5 млн грн єдиного внеску. Індикативні показники виконано на 101,3 відсотка. Відтак додаткові надходження склали 4,2 млн гривень», – повідомив очільник ГУ ДПС в області. Він також констатував, що порівняно із лютим 2019 року сплата внеску зросла на 26,4 млн гривень.

Посадовець констатував, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є основним джерелом наповнення фондів соціального страхування. «Завдяки цьому платежу фінансуються державні соціальні програми, здійснюється виплата пенсій, матеріальної допомоги громадянам тощо», – деталізував він.

Валерій Лісницький розповів, що зростання надходжень із цього платежу забезпечує цілеспрямована робота щодо детінізації ринку праці, спільні заходи щодо погашення заборгованості та підвищення рівня заробітної плати працівникам, а також декларування громадянами своїх неоподаткованих доходів.

 

 

Відповідальність за реалізацію пального або спирту етилового без реєстрації платниками акцизного податку

 

За реалізацію пального або спирту етилового особою, яка не зареєстрована платником акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового (в т.ч. при анулюванні реєстрації), застосовується:

- штраф у розмірі 100 відс. вартості реалізованого пального або спирту етилового (п. 117.3 ст. 117 ПКУ);

- штраф у розмірі 170 грн за кожне неподання або несвоєчасне подання декларацій акцизного податку за податкові періоди, в яких була здійснена така реалізація, при повторному порушенні – 1020 грн (п. 120.1 ст. 120 ПКУ);

- до керівників та інших посадових осіб – адміністративна відповідальність згідно з ст. 163 прим. 1 КУпАП.

Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина друга ст. 163 прим. 1 КУпАП).

Враховуючи зазначене, здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового (в т.ч. при анулюванні реєстрації), застосовується:

- штраф у розмірі 100 відс. вартості реалізованого пального або спирту етилового (п. 117.3 ст. 117 ПКУ);

- штраф у розмірі 170 грн за кожне неподання або несвоєчасне подання декларацій акцизного податку за податкові періоди, в яких була здійснена така реалізація, а при повторному порушенні – 1020 грн (п. 120.1 ст. 120 ПКУ);

- до керівників та інших посадових осіб – адміністративна відповідальність згідно з ст. 163 прим. 1 КУпАП.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

 

Зберігання електронних форм первинних документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів

 

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності.

При ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Якщо документи, визначені у п. 44.1 ст. 44 ПКУ, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених п. 44.3 ст. 44 ПКУ.

Поряд з цим, строки зберігання типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, визначені наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5 зі змінами та доповненнями.

Отже, платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як визначено ст. 44 ПКУ.

Згідно зі ст. 13 Закону України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон №851) суб’єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях.

Строк зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.

При неможливості зберігання електронних документів на електронних носіях інформації протягом строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері, суб’єкти електронного документообігу повинні вживати заходів щодо дублювання документів на кількох електронних носіях інформації та здійснювати їх періодичне копіювання відповідно до порядку обліку та копіювання документів, встановленого законодавством. Якщо неможливо виконати зазначені вимоги, електронні документи повинні зберігатися у вигляді копії документа на папері (у разі відсутності оригіналу цього документа на папері). При копіюванні електронного документа з електронного носія інформації обов’язково здійснюється перевірка цілісності даних на цьому носії.

При зберіганні електронних документів обов’язкове додержання таких вимог:

1) інформація, що міститься в електронних документах, повинна бути доступною для її подальшого використання;

2) має бути забезпечена можливість відновлення електронного документа у тому форматі, в якому він був створений, відправлений або одержаний;

3) при наявності повинна зберігатися інформація, яка дає змогу встановити походження та призначення електронного документа, а також дату і час його відправлення чи одержання.

Суб’єкти електронного документообігу можуть забезпечувати додержання вимог щодо збереження електронних документів шляхом використання послуг посередника, у тому числі архівної установи, якщо така установа додержується вимог цієї статті. Створення архівів електронних документів, подання електронних документів до архівних установ України та їх зберігання в цих установах здійснюється у порядку, визначеному законодавством (ч. 5 ст. 13 Закону №851).

Частиною третьою ст. 8 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що відповідальність, зокрема, за збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Отже, електронні форми первинних документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), а також архів файлів звітності, поданої контролюючим органам в електронному вигляді, повинні зберігатися платниками податку на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу здійснити перевірку їх цілісності на цих носіях, протягом строку, встановленого законодавством для зберігання відповідних документів на папері.

 

Тернопільські підприємства суттєво збільшили сплату з податку на прибуток

 

Майже 34 млн грн податку на прибуток підприємств сплатили суб’єкти господарювання Тернопільського регіону до зведеного бюджету у січні-лютому 2020 року. Це перевищило очікувані надходження на 30,5 відсотка. До державного бюджету забезпечено 30,1 млн грн цього податку, а до місцевих скарбниць – 3,9 млн гривень. Планові показники перевищено відповідно на 28,2 та 51,6 відсотка.

Цьогоріч впродовж двох місяців до зведеного бюджету надійшло 1,5 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету. Виконання індикативу забезпечено майже в чотири рази більше. При очікуваних 400 тис. грн реальна сплата склала 1,5 млн гривень.

За підсумками 2019 року декларації з податку на прибуток подали 3569 підприємств. Вони задекларували 44 млрд 622,5 млн грн доходів. Сплатити їм належить 124,2 млн грн податку на прибуток. Приріст до минулого року склав 15 млн гривень.

 

Щодо нарахування податку на нерухомість на об`єкт незавершеного будівництва

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п. п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Згідно з п. п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п. п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Тобто податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що знаходяться у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

 

Яким чином можна виправити помилково проведену через РРО операцію «службове внесення»

 

Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами і доповненнями (далі – Порядок), внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Пунктами 7 та 8 розд. III Порядку визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків:

- дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача»;

- забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку. В акті вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються до останньої сторінки відповідної книги обліку розрахункових операцій.

Згідно з п. 13 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки (далі – РК) – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Пунктом 1 ст. 17 Закону №265 передбачено, що до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), при встановленні в ході перевірки факту невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а у разі використання таким суб’єктом господарювання РК – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, застосовуються фінансові санкції у розмірі:

- вчинене вперше – 1 грн;

- за кожне наступне вчинене порушення – 100 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (послуг).

Враховуючи викладене, у разі помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» з метою забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у щоденному Z-звіті, необхідно до закінчення робочого дня здійснити дії визначені пп. 7 та 8 розд. III Порядку.

При цьому чинним законодавством не передбачено механізму виправлення помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» на наступний день.

Якщо суб’єкт господарювання не виправив протягом дня зазначену помилку, то до нього за рішенням контролюючих органів будуть застосовані фінансові санкції, передбачені п. 1 ст. 17 Закону №265.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

Яким чином оподатковується ПДФО сума дебіторської заборгованості, яка погашається юридичною особою – боржником фізичною особою-підприємцем після припинення нею підприємницької діяльності?

 

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі – підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 4 розділу «Загальні положення» Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.99 №237, дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству (фізичні особі – підприємцю) на певну дату.

При цьому, якщо у фізичної особи – підприємця на момент проведення процедури припинення підприємницької діяльності є дебіторська заборгованість і вона не погашається, то у фізичної особи – підприємця не виникає доходу.

Однак, якщо після закінчення процедури припинення підприємницької діяльності фізичній особі погашається сума дебіторської заборгованості юридичною особою – боржником, то уся сума даної заборгованості підлягає оподаткуванню за загальними правилами, встановленими розділом IV ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

При цьому, суб’єкти господарювання, які відповідно до норм ПКУ відносяться до податкових агентів, при виплаті доходів фізичній особі повинні нарахувати та утримати податок на доходи фізичних осіб.

 

 

Чи потрібно платнику податку завіряти копії документів, що подаються до Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено?

 

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладаних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено в ЄРПН (далі – Перелік), визначено п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі – Порядок №520).

Згідно із п. 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку №520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено за формою, ідентифікатор якої розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів, яка включає у себе додаток у форматі PDF.

Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку №557 створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді.

Враховуючи вищезазначене, платнику податку не потрібно завіряти копії документів, визначених Переліком, оскільки документи подаються в сканованому вигляді у форматі PDF у вигляді окремих додатків до Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з відповідним накладанням на них кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності).

 

 

На Тернопільщині обговорили напрямки детінізації ринку праці у будівельній галузі

 

Спільна нарада щодо детінізації зайнятості населення відбулася в Управлінні Держпраці у Тернопільській області. У заході взяли участь  представники управління Пенсійного фонду, департаменту соціального захисту населення, обласного центру зайнятості, Держпродспоживслужби, Нацполіції та архітектурно-будівельної інспекції. Податкову службу представляла начальниця управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС у Тернопільській області Лариса Березюк. Учасники зібрання обговорили порядок проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо протидії незадекларованій праці серед суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері будівництва, та виплати ними заробітної плати вище законодавчо встановленого мінімуму. Такі заходи вживаються на теренах краю на виконання дорученьПрем’єр-міністра Олексія Гончарука.

Під час спільної наради проаналізували результати інформаційної кампанії щодо подолання незадекларованої праці у сферах торгівлі та громадського харчування, яка була проведена недавно. Про позитивні результати такої роботи розповіла представниця податкової служби краю. «За результатами спільно проведених з управлінням Держпраці в Тернопільській області превентивних заходів, у податкових органах взято на облік у січні цього року 579 новостворених суб’єктів підприємницької діяльності: 142 юрособи та 437 приватних підприємців. У лютому їхня кількість суттєво зросла до 941 суб’єкта господарювання: відповідно 151 юридична та 790 фізичних осіб», – констатувала Лариса Березюк. Вона також додала, що упродовж лютого 2049 представників бізнесу подали 3121 повідомлення про прийняття на роботу 4956 найманих працівників.

Учасники зібрання обговорили особливості проведення в області у період з 2 по 20 березня інформаційної кампанії щодо неприпустимості допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин у будівельній галузі. Вони розробили спільні заходи, спрямовані на координацію дій інспекторів праці, представників податкової служби, Пенсійного фонду, Нацполіції, Держпродспоживслужби, органів місцевого самоврядування, обласної та місцевих адміністрацій у проведенні роз’яснювальної роботи з легалізації зайнятості.

 

 

На Тернопільщині детінізація ринку праці сприяє збільшенню сплати єдиного внеску

 

У січні-лютому цього року платники податків Тернопілля сплатили 605,9 млн грн єдиного внеску. Очікувані надходження забезпечено на 100,9 відсотка. Додатково до бюджету спрямували 5,6 млн гривень. Порівняно з січнем-лютим минулого року приріст надходжень склав 48,3 млн грн або 8,7%. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Валерій Лісницький.

«Упродовж лютого цього року наші краяни сплатили 316,5 млн грн єдиного внеску. Індикативні показники виконано на 101,3 відсотка. Відтак додаткові надходження склали 4,2 млн гривень», – повідомив очільник ГУ ДПС в області. Він також констатував, що порівняно із лютим 2019 року сплата внеску зросла на 26,4 млн гривень.

Посадовець констатував, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є основним джерелом наповнення фондів соціального страхування. «Завдяки цьому платежу фінансуються державні соціальні програми, здійснюється виплата пенсій, матеріальної допомоги громадянам тощо», – деталізував він.

Валерій Лісницький розповів, що зростання надходжень із цього платежу забезпечує цілеспрямована робота щодо детінізації ринку праці, спільні заходи щодо погашення заборгованості та підвищення рівня заробітної плати працівникам, а також декларування громадянами своїх неоподаткованих доходів.

 

 

Відповідальність за реалізацію пального або спирту етилового без реєстрації платниками акцизного податку

 

За реалізацію пального або спирту етилового особою, яка не зареєстрована платником акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового (в т.ч. при анулюванні реєстрації), застосовується:

- штраф у розмірі 100 відс. вартості реалізованого пального або спирту етилового (п. 117.3 ст. 117 ПКУ);

- штраф у розмірі 170 грн за кожне неподання або несвоєчасне подання декларацій акцизного податку за податкові періоди, в яких була здійснена така реалізація, при повторному порушенні – 1020 грн (п. 120.1 ст. 120 ПКУ);

- до керівників та інших посадових осіб – адміністративна відповідальність згідно з ст. 163 прим. 1 КУпАП.

Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина друга ст. 163 прим. 1 КУпАП).

Враховуючи зазначене, здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового (в т.ч. при анулюванні реєстрації), застосовується:

- штраф у розмірі 100 відс. вартості реалізованого пального або спирту етилового (п. 117.3 ст. 117 ПКУ);

- штраф у розмірі 170 грн за кожне неподання або несвоєчасне подання декларацій акцизного податку за податкові періоди, в яких була здійснена така реалізація, а при повторному порушенні – 1020 грн (п. 120.1 ст. 120 ПКУ);

- до керівників та інших посадових осіб – адміністративна відповідальність згідно з ст. 163 прим. 1 КУпАП.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

 

Зберігання електронних форм первинних документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів

 

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності.

При ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Якщо документи, визначені у п. 44.1 ст. 44 ПКУ, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених п. 44.3 ст. 44 ПКУ.

Поряд з цим, строки зберігання типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, визначені наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5 зі змінами та доповненнями.

Отже, платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як визначено ст. 44 ПКУ.

Згідно зі ст. 13 Закону України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон №851) суб’єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях.

Строк зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.

При неможливості зберігання електронних документів на електронних носіях інформації протягом строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері, суб’єкти електронного документообігу повинні вживати заходів щодо дублювання документів на кількох електронних носіях інформації та здійснювати їх періодичне копіювання відповідно до порядку обліку та копіювання документів, встановленого законодавством. Якщо неможливо виконати зазначені вимоги, електронні документи повинні зберігатися у вигляді копії документа на папері (у разі відсутності оригіналу цього документа на папері). При копіюванні електронного документа з електронного носія інформації обов’язково здійснюється перевірка цілісності даних на цьому носії.

При зберіганні електронних документів обов’язкове додержання таких вимог:

1) інформація, що міститься в електронних документах, повинна бути доступною для її подальшого використання;

2) має бути забезпечена можливість відновлення електронного документа у тому форматі, в якому він був створений, відправлений або одержаний;

3) при наявності повинна зберігатися інформація, яка дає змогу встановити походження та призначення електронного документа, а також дату і час його відправлення чи одержання.

Суб’єкти електронного документообігу можуть забезпечувати додержання вимог щодо збереження електронних документів шляхом використання послуг посередника, у тому числі архівної установи, якщо така установа додержується вимог цієї статті. Створення архівів електронних документів, подання електронних документів до архівних установ України та їх зберігання в цих установах здійснюється у порядку, визначеному законодавством (ч. 5 ст. 13 Закону №851).

Частиною третьою ст. 8 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що відповідальність, зокрема, за збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Отже, електронні форми первинних документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), а також архів файлів звітності, поданої контролюючим органам в електронному вигляді, повинні зберігатися платниками податку на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу здійснити перевірку їх цілісності на цих носіях, протягом строку, встановленого законодавством для зберігання відповідних документів на папері.

 

Тернопільські підприємства суттєво збільшили сплату з податку на прибуток

 

Майже 34 млн грн податку на прибуток підприємств сплатили суб’єкти господарювання Тернопільського регіону до зведеного бюджету у січні-лютому 2020 року. Це перевищило очікувані надходження на 30,5 відсотка. До державного бюджету забезпечено 30,1 млн грн цього податку, а до місцевих скарбниць – 3,9 млн гривень. Планові показники перевищено відповідно на 28,2 та 51,6 відсотка.

Цьогоріч впродовж двох місяців до зведеного бюджету надійшло 1,5 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету. Виконання індикативу забезпечено майже в чотири рази більше. При очікуваних 400 тис. грн реальна сплата склала 1,5 млн гривень.

За підсумками 2019 року декларації з податку на прибуток подали 3569 підприємств. Вони задекларували 44 млрд 622,5 млн грн доходів. Сплатити їм належить 124,2 млн грн податку на прибуток. Приріст до минулого року склав 15 млн гривень.

 

Щодо нарахування податку на нерухомість на об`єкт незавершеного будівництва

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п. п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Згідно з п. п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п. п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Тобто податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що знаходяться у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

 

Яким чином можна виправити помилково проведену через РРО операцію «службове внесення»

 

Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами і доповненнями (далі – Порядок), внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Пунктами 7 та 8 розд. III Порядку визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків:

- дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача»;

- забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку. В акті вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються до останньої сторінки відповідної книги обліку розрахункових операцій.

Згідно з п. 13 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки (далі – РК) – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Пунктом 1 ст. 17 Закону №265 передбачено, що до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), при встановленні в ході перевірки факту невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а у разі використання таким суб’єктом господарювання РК – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, застосовуються фінансові санкції у розмірі:

- вчинене вперше – 1 грн;

- за кожне наступне вчинене порушення – 100 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (послуг).

Враховуючи викладене, у разі помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» з метою забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у щоденному Z-звіті, необхідно до закінчення робочого дня здійснити дії визначені пп. 7 та 8 розд. III Порядку.

При цьому чинним законодавством не передбачено механізму виправлення помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» на наступний день.

Якщо суб’єкт господарювання не виправив протягом дня зазначену помилку, то до нього за рішенням контролюючих органів будуть застосовані фінансові санкції, передбачені п. 1 ст. 17 Закону №265.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

Чи можна повернути кошти у випадку дострокового анулювання ліцензії на роздрібну (оптову) торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами)?

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що порядок видачі, призупинення та анулювання ліцензій, зокрема, на оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами визначено Законом України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон №481).

Ліцензія на роздрібну (оптову) торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами) анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставах, визначених ст. 15 Закону №481.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання.

Чинним законодавством не передбачено повернення коштів у разі дострокового анулювання ліцензії на роздрібну (оптову) торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами).

Коли платник єдиного податку перевищив допустимі межі обсягу доходу

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що пунктом 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України визначено перехід підприємців – платників єдиного податку на застосування спрощеної системи оподаткування при перевищенні обсягу доходу. 

Якщо платники єдиного податку першої групи у календарному кварталі перевищить обсяг доходу, визначений для таких платників (300 тис грн), з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

При перевищенні обсягу доходу платниками єдиного податку другої групи (1,5 млн грн), їм необхідно в наступному податковому кварталі подати заяву для переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування.

Фізичні особи – підприємці-платники єдиного податку третьої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників (5 млн грн), зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України.

При цьому, такі платники зобов’язані подати заяву не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу. До суми перевищення застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

 

До податкової знижки включають й благодійні внески неприбуткових організацій

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат платника податку-резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів-фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України.

Так, відповідно до підпункту 166.3.2 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Відзначимо, що такі витрати повинні бути підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх виконання чи надання. Зокрема, одним із документів, які підтверджують надання благодійної допомоги), є договір.

Реалізувати своє право на податкову знижку громадяни можуть подавши до податкової інспекції за місцем реєстрації декларацію про майновий стан і доходи. Граничний строк подання податкової декларації – 31 грудня 2020 року.

 

Внесок платників Тернопільщини у лютому – 225,3 млн грн податкових платежів

 

На Тернопільщині забезпечено зростання надходжень до загального фонду Державного бюджету України на 102,6 відсотка. У лютому при очікуваних 219,6 млн грн фактичні надходження склали 225,3 млн гривень. Додатково до бюджету перерахували 5,7 млн гривень. Порівняно ж з лютим 2019 року цьогоріч до держбюджету спрямували на 8,6 млн грн більше або плюс 4 відсотки. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Тернопільській області Валерій Лісницький.

«Вважаю такий показник високим результатом, оцінкою удосконалення податкових сервісів, законодавчих нововведень та співпраці з бізнесом, – сказав посадовець. – Саме завдяки спільним зусиллям платників податків та фахівців податкової служби вдалося виконати поставлені завдання. Адже, що б не відбувалося навколо, ми завжди триматимемо руку на економічному пульсі нашої держави та дбатимемо про її фінансову стабільність». Він висловив сподівання, що бізнес і надалі відповідально ставитиметься до сплати податків, а фахівці податкової служби забезпечать для цього комфортні умови.

Загалом упродовж січня-лютого цього року наші краяни перерахували до зведеного бюджету 1 млрд 233,1 млн грн, що на 153,4 млн грн більше, ніж торік.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

Чи оподатковується ПДФО дохід фізичної особи – резидента з джерела його походження в Україні, отриманий не від податкового агента?

 

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п. п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Разом з тим, ст. 165 ПКУ встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема:

- аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України (далі – СКУ), у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом ;

- кошти або вартість майна (нематеріальних активів), які надходять платнику податку за рішенням суду в результаті поділу спільної сумісної власності подружжя у зв’язку з розірванням шлюбу чи визнанням його недійсним або за добровільним рішенням сторін з урахуванням норм СКУ;

- кошти або вартість майна (послуг), що надаються будь-якою фізичною особою як допомога на поховання платника податку;

- основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку;

- кошти або майно (майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг), отримані платниками податку як дарунок з урахуванням положень розд. IV ПКУ.

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п. п. «а» п. п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Вартість будь-якого об’єкта спадщини (подарунку), що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п. п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Водночас згідно з п. п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ для будь-якого об’єкта, що успадковується (отримується у дарунок) спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об’єкта, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента застосовується ставка податку 18 відс., визначена п. 167.1 cт. 167 ПКУ.

Відповідно до п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:

- дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. IV ПКУ;

- дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ;

- кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання;

- дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім випадків передбачених підпунктами «а» - «ґ» п. п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ;

- суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (дохід від здійснення продажу (реалізації) фізичною особою товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна, іншій фізичній особі);

- частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172 та 173 ПКУ .

Згідно з п. 172.1 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс. визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Разом з тим, не оподатковується дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки. Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину (п. 172.1 ст. 172 ПКУ).

Відповідно до п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Як виняток п. 173.1 ст. 173, не підлягає оподаткуванню дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда (абзац перший п. 173.2 ст. 173 ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб з таких доходів.

 

Оподаткування ПДВ послуг з надання орендодавцем комунального майна в оренду та складання податкової накладної

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що пунктом 14 частини першої ст. 69 Бюджетного кодексу України визначено, що до доходів загального фонду бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є міські (міст районного значення), селищні та сільські ради.

Відповідно до п. 5 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» порядок розподілу орендної плати для об’єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування.

Згідно із п. п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Не є об’єктом оподаткування операції з оплати орендної плати чи концесійного платежу за договорами відповідно оренди чи концесії цілісного майнового комплексу державного чи комунального підприємства (його структурного підрозділу), якщо орендодавцями чи концесієдавцями за договорами виступають органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, а платежі відповідно до закону зараховуються до Державного бюджету України або місцевого бюджету (п. п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).

Тобто не є об’єктом оподаткування операції з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно при дотримані наступних умов:

- в оренду надається цілісний майновий комплекс комунального підприємства (його структурного підрозділу);

- орендодавцем за договором виступає орган місцевого самоврядування;

- орендні платежі в повному обсязі зараховуються до місцевого бюджету.

При недотриманні будь-якої із зазначених умов операція з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Таким чином, послуги з надання орендодавцем комунального майна в оренду є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати, чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі (крім операцій, визначених п. п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).

Тому на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ комунальне підприємство – орендодавець (незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі) складає податкову накладну на всю суму орендної плати, передбачену договором оренди.

 

На Тернопільщині – понад 34 тисячі приватних підприємців

 

Станом на початок лютого 2020 року на обліку в Головному управління ДПС у Тернопільській області перебувало 57876 основних платників податків. Майже 60 відсотків із них – приватні підприємці, а це 34322 особи, що на 105 більше, ніж у січні 2019 року. Решта платників є юридичними особами – 23554, що на 526 суб’єктів господарювання більше, ніж минулого року.

Впродовж січня 2020 року взяли на облік 501 платника податків. Серед них 89 юридичних осіб та 412 підприємців. Припинили діяльність у даному періоді 449 суб’єктів підприємницької діяльності, а саме: 38 юридичних осіб та 411 фізичних осіб – підприємців.

У Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків зареєстровано 1 111 349 фізичних осіб, а також 4285 іноземців. Проте 4892 особи відмовилися від присвоєння ідентифікаційного номера. У січні поточного року зареєстровано 1170 фізичних осіб та 19 іноземців.

 

Декларація про майновий стан і доходи: зазначаємо відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надане в оренду

 

Відповідно до п. 8 розд. ІІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 у відомостях про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду) декларації про майновий стан і доходи:

1) зазначаються відомості про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об’єкта нерухомого майна.

Кожній категорії об’єктів майна призначається окремий номер: 1 – земельні ділянки; 2 – житлові будинки; 3 – квартири; 4 – садові (дачні) будинки; 5 – гаражі; 6 – водойми; 7 – автомобілі легкові; 8 – автомобілі вантажні (спеціальні); 9 – водні транспортні засоби; 10 – повітряні судна; 11 – мотоцикли (мопеди); 12 – інше нерухоме (рухоме) майно;

2) Кожний об’єкт майна відображається платником податку окремо із зазначенням у графах:

1 – коду рядка (номер за порядком);

2 – номера категорії об’єктів;

3 – місцезнаходження (країна, адреса) або марки (моделі) рухомого майна;

4 – року набуття права власності/року випуску (для рухомого майна);

5 – загальної площі нерухомого майна (значення вказується в квадратних метрах);

6 – значення власної частки в загальній площі нерухомого майна;

7 – відмітки про надання майна в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) (вказується позначкою «х»).

 

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

Чи потрібно суб’єкту господарювання, який використовує транспортний засіб –паливозаправник (бензовоз) з метою доставки та зберігання пального, отримувати ліцензію на зберігання пального на такий транспортний засіб?

 

Згідно зі ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон №481) зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Відповідно до ст. 1 Закону №481 зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик. Місцем зберігання пального є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (частина шістнадцята ст. 15 Закону №481).

Згідно з частиною дев’ятнадцятою ст. 15 Закону №481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

- підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

- підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

- суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Ліцензія на право зберігання пального отримується на кожне місце зберігання пального.

Відповідно до п. п. 14.1.6 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) акцизний склад пересувний – транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, або річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом «а» п. 2 частини другої ст. 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ.

Не є акцизним складом пересувним:

- транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки;

- паливний бак транспортного засобу.

Таким чином, суб’єкту господарювання, який використовує транспортний засіб – паливозаправник (бензовоз) з метою доставки та зберігання пального, необхідно отримати ліцензію на зберігання пального на місце (територію), де знаходиться паливозаправник (бензовоз), як ємність, що використовується для зберігання пального відповідно до вимог Закону №481.

На період здійснення перевезень транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для перевезення пального за виключенням транспортного засобу, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту е