Бережанська районна державна адміністрація
47501, м.Бережани, вул.Шевченка, 15-А
 
укр рус eng
Пошук
Розширений пошук

Опитування

.
На головну

Всеукраїнський тиждень права


 

Відповідно до Указу Президента України від 8 грудня 2008 року № 1149/2008 «Про Всеукраїнський тиждень права» щороку в тиждень, що включає 10 грудня - День прав людини в Україні, започатковано проведення Всеукраїнського тижня права, який відзначається в пам'ять проголошення Генеральною Асамблеєю Організацій Об’єднаних Націй у 1948 році Загальної декларації прав людини.

Декларація стала документом, навколо якого зосереджено роботу правникiв та фахiвцiв у галузi прав людини. Цей документ став також основоположним для забезпечення прав людини в конституціях багатьох країн свiту, що стали учасниками ООН. Укра?на не так давно вiдiйшла вiд тоталiтарно? системи й почала iнтеграцiю у свiтове демократичне спiвтовариство. Ми маємо власний Основний закон України – Конституцiю України, що була прийнята на п'ятiй сесi? Верховно? Ради Укра?ни XIII скликання 28 червня 1996 року, з якою мають узгоджуватися всi iншi закони, що ?х ухвалює Верховна Рада України.

Розділом ІІ Конституції України проголошенi права, свободи та обов’язки людини і громадянина, якi ранiше не закрiплювалися в жоднiй з попереднiх конституцiй: право на повагу гідності, право на свободу та особисту недоторканнiсть, право на свободу думки й слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, право на свободу світогляду і вiросповiдання, право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності тощо.

Характерними є й iншi ознаки, що закрiпленi в Конституцi? України: визнання прiоритету прав та свобод людини й громадянина, подiл державно? влади на законодавчу, виконавчу й судову.

Конституцiя України закрiплює не тiльки основнi форми народовладдя, вона визначає також найважливiшi принципи, правила й процедури здiйснення народом форм влади. Особливо важливо те, що Конституцiєю України не тiльки визначаються, а й забезпечуються, гарантуються здiйснення прав i свобод громадян.

Провiвши паралель мiж Декларацією та Конституцiєю України, можна помiтити спiльне й вiдмiнне в цих документах. Перша, мабуть найбiльша мiж ними рiзниця в тому, що Декларація прийнята як мiжнародний документ, що є офiцiйною програмною заявою для кра?н-учасниць, а Конституцiя України це конкретний документ, норми якої – це норми прямо? дi?, що має важливе значення для забезпечення й охорони прав людини. Укра?нська держава дотримується засад демократичностi у сво?й законотворчiй дiяльностi. Майже всi статтi Декларації та положення, що в нiй закрiпленi, вiдтворенi в Конституцi?, України наприклад:

- ч. 2 ст. 28 Конституції України: «Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню» та ст. 5 Декларації: «Ніхто не повинен зазнавати тортур, або жорстокого, нелюдського, або такого, що принижує його гідність, поводження і покарання»;

- ст. 38 Конституції України: «Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.» та ч. 1 ст. 21 Декларації: «Кожна людина має право брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо або через вільно обраних представників».

Всі ці спільни риси створили реальне пiдґрунтя для подальшого розвитку Укра?ни як демократично? держави.

Проте Декларація та Конституція України мають деякi суттєвi вiдмiнностi. Наприклад, ст. 1 Декларації проголошує: «Всі люди  народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.». Це загальновiдомий факт, про який згадує ще Бiблiя. Проте, якби така норма була закрiплена конституцiйно, то напевно б з'явилися дуже багато протиріч. Кожна людина має сво? симпатi? й антипатi?. Проте, коли вона буде дiяти стосовно всiх iнших з однаковою чемнiстю, вона втратить свою iндивiдуальнiсть. Як можна ставитися з повагою i бути толерантним до людини, яка, наприклад, розпалює ворожнечу мiж людьми тощо.

Ст. 4 Декларації проголошує: «Нiхто не повинен утримуватися в рабствi або пiдневiльному станi; рабство й работоргiвля забороняються в усiх формах». Прямий вiдповiдник цiє? статтi в Конституцi? України відсутній, лише в ч. 3 ст. 43 зазначається, що використання примусово? працi забороняється, власне, про рабство нiчого не сказано.

Ч. 2, 3 ст. 29 Декларації: «При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення  справедливих  вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.  Здійснення цих прав і свобод ні в якому разі не повинно суперечити цілям і принципам Організації Об'єднаних Націй» є нормами мiжнародного права i певно, не могли бути закрiпленi в Конституції. Проте ст.. 22  Конституцi?  України передбачено: «Права i свободи людини й громадянина, закрiпленi цiєю Конституцiєю, не є вичерпними». Хоча, очевидно, що засновники Декларації мали на метi не тільки досягти проголошення лише прав людини, що визначенi в нiй, а всiх можливих прав, що не суперечить нi самiй Декларації, нi законам держав - учасниць ООН.

В Укра?нi багато говорять про обов'язки, починаючи зi шкiльно? лави, менше про права. Хотілось би наголосити, у громадянина перед державою невелика кількість обов'язкiв, один і найсуттєвiший – сплачувати податки. У правовiй державi в людини бiльше обов'язкiв перед людьми, якi ?? оточують, а не перед державою.

Отже, можна констатувати, що Декларація та Конституцiя України несуттєво вiдрiзняються в деяких положеннях, якими за інших обставин можна було б i знехтувати.

На законодавчому рівні права і свобода людини і громадянина в Україні забезпечені належним чином та відповідають європейським цінностям. Але для того, щоб людина могла успішно реалізувати свої права, визначені Конституцією України та законами, отримувати від суспільства певні матеріальні і духовні блага, вона повинна виконувати покладені на неї обов'язки та віддавати суспільству свою працю, свої зусилля, піклуватись про державні і громадські справи, а день прав людини потрібно розглядати як можливість накреслити плани для подальшої роботи, а її більш ніж достатньо для всіх.

 

Начальник відділу

Бережанське бюро правової допомоги                                                                                                 Процик П.Б.

 

 




 

Анонси подій

Актуальна тема