Бережанська районна державна адміністрація
47501, м.Бережани, вул.Шевченка, 15-А
 
укр рус eng
Пошук
Розширений пошук

Опитування

.
На головну




«Що необхідно знати про хворобу Лайма»

 

          Хвороба Лайма – це природно-осередкове трансмісивне захворювання, яке супроводжується мігруючою кільцеподібною еритемою, гарячкою, ураженням центральної та периферичної нервової системи, серця й великих суглобів, нерідко приймає хронічний, рецидивуючий перебіг.

         Збудниками інфекції є спірохети комплексу Borrelia burgdorferi sensu lato. Джерелом та резервуаром – близько 130 видів ссавців, серед яких провідна роль належить гризунам.

          Життєва схема борелій тісно пов’язана з життєвими схемами іксодових кліщів, які є основними переносниками збудника хвороби Лайма. 

          Основний шлях інфікування людини – трансмісивний: при укусі інфікованим кліщем. 

          Річна динаміка захворюваності на Лайм-бореліоз характеризується вираженою сезонністю, пов’язаною з періодом активності переносників.

          Інкубаційний період триває від 3 до 35 діб.

          Основною клінічною ознакою хвороби Лайма є наявність на місці укусу кліща еритеми (червона пляма або папула). Почервоніння поступово збільшується по периферії, досягаючи розмірів 1- 10 см, іноді до 60 см і більше, з'являється синюшний відтінок. Еритема зазвичай гаряча на дотик, болюча, часто супроводжується свербінням, форма її округла або овальна, рідше - неправильна. Зовнішня межа ураженої шкіри, як правило, не височіє над рівнем здорової, яскравіша, із фестончастим краєм. Нерідко в центрі шкіра світліша, що надає еритемі кільцеподібну форму, та часто вона має вид гомогенної плями. 
Еритема може зберігатись тривалий час (місяці), іноді зникає без лікування через 2-3 тижні, в окремих випадках швидше (через 2-3 дні). На фоні лікування вона швидко регресує і до 7-10-го дня повністю зникає безслідно або залишаючи після себе пігментацію і лущення. На місці укусу кліща залишається скориночка або рубець. У деяких хворих і на інших ділянках шкіри виникають «дочірні» еритеми.

          Також типовими клінічними симптомами є менінгополіневрит, менінгіт, енцефаліт; периміокардит, кардіоміопатія; кератит, увеїт, папіліт, пан офтальмія; артрит (артралгія), міозит (міалгія); гепатит. Усі перехворілі підлягають диспансерному спостереженню протягом 2 років.

          Для підтвердження діагнозу застосовують серологічні методи дослідження крові на виявлення специфічних антитіл (IgM, IgG) до Лайм-бореліозу.

          Основні способи доступної профілактики хвороби Лайма, спрямовані на зниження ризику присмоктування кліща при відвідуванні лісів, парків, заміських масивів і садових ділянок. Вони включають використання репелентів, носіння одягу, що максимально закриває поверхню тіла, часті огляди тіла й одягу для своєчасного виявлення кліщів.

           Екстрена профілактика полягає у превентивному лікуванні антибіотиками осіб, які зазнали укусу кліща, у випадку виявлення в ньому борелій при проведенні лабораторних досліджень або при підозрі на бореліоз, якщо кліщ не досліджувався. 

          Неспецифічна профілактика, спрямована на винищення кліщів-переносників у природних біотопах. Рекомендоване використання акарицидних препаратів у період активності кліщів в місцях скупчення великої кількості людей - в оздоровчих закладах, парках, скверах, заміських та дачних селищах, ігрових майданчиках із зоною озеленення.




 

Анонси подій

Актуальна тема